Динаміт запатентований 153 роки тому: ТОП-7 цікавих фактів про Нобеля та його винахід

Рівно 153 роки тому, 25 листопада 1867 року, шведський винахідник, засновник Нобелівської премії Альфред Нобель запатентував динаміт, передають Патріоти України.

До середини XX століття ця речовина використовувалася як основна вибухова в гірничій справі, поки на зміну їй не прийшли більш безпечні й дешевші склади.

• Альфред Нобель народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 року. 1842 року сім'я переїхала до Санкт-Перербурга, де батько Альфреда, Еммануель Нобель, займався виробництвом верстатів і вибухових речовин. У 1850 році Нобель виїхав з Росії, щоб пожити в Парижі і США.

• Протести проти виробництва нітрогліцерину, які проходили по всьому світу, змусили Нобеля почати розробки більш безпечного з'єднання. Речовину, отриману шляхом змішування нітрогліцерину з діатомітом, Нобель назвав динамітом.
• До кінця XIX століття Нобель був власником численних підприємств з виробництва динаміту, нітрогліцерину, баліститу (бездимного пороху), деталей для різної зброї. Також він займався нафтовим бізнесом.

• Нобель був переконаним пацифістом. Він вважав: якщо люди побачать, наскільки жахливими є вибухи, то перестануть воювати, бо страх буде сильнішим за жагу до влади.
• У 1888 році в газетах помилково опублікували повідомлення про смерть Альфреда Нобеля, переплутавши його з братом Людвігом, померлим у Каннах. Те, що преса назвала його "мільйонером на крові", "торговцем вибуховою смертю", "динамітним королем", справило на винахідника сильний вплив. Він вирішив зробити так, щоб не залишитися в історії "лиходієм світового масштабу".

• У його заповіті йшлося: "Все моє рухоме і нерухоме майно повинно бути обернено... в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщеним у надійний банк. Доходи від вкладень повинні належати фонду, який буде щорічно розподіляти їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству".
• Нобель знав шість мов: шведську, французьку, російську, англійську, німецьку та італійську, а також писав драми. Його єдина п'єса "Немезида" була надрукована незадовго до його смерті, але майже весь тираж було знищено, бо церква визнала п'єсу богохульною. Перше вціліле видання було опубліковано в Швеції 2003 року, а в 2005-му в Стокгольмі відбулася прем'єра вистави.