Дитині гарантували "повну безпеку": У Чернігові у сховищі волонтерського центру 8-річний хлопчик отримав травму хребта

У Чернігові в одному з волонтерських хабів "СпівДія заради дітей" серйозні травми отримав 8-річний переселенець із Донбасу. Хлопчик разом з іншими дітьми розмальовував свічники. У цей час на нього з вікна впали важкі мішки з піском, якими закривали шибки на випадок вибухів. У дитини перелом ноги, а також компресійні переломи двох хребців. Докладніше про це читайте у матеріалі, який Патріоти України пропонують вашій увазі.

На перший погляд, усе було безпечно

Олег, батько постраждалої дитини, розповідає, що ще у березні вони були змушені виїхати з рідного міста на Донбасі, де розпочалися воєнні дії. Там лишилися його робота, житло, друзі родини, школа сина.

Нині вони у Чернігові. Винаймають квартиру, живуть на свої заощадження. Перед тим, як дитина дістала травми, Олег уже отримав пропозицію про роботу і займався оформленням документів. Але після НП змушений був від цього відмовитись.

"Ми пережили бомбардування у своєму місті. Син пам'ятає все це – сирени, вибухи, вони на нього вплинули. Тепер він боїться гучних звуків, лякається. Тому ми намагаємося якось його відволікти, щоб він не думав про війну. Влітку син займався баскетболом, йому дуже подобався той спорт, такі заняття відволікають дітей від тривожних думок", – розповідає батько.

А якось дружина Олега побачила у соцмережах рекламу, запрошували дітей на безкоштовні заняття, організовані волонтерським рухом "СпівДія заради дітей" за підтримки ЮНІСЕФ і Міністерства молоді та спорту. У рекламі йшлося, що це "безпечний простір", де працюватимуть із психоемоційним станом дітей, які постраждали від бойових дій.

"Дружина завжди уважно ставиться до того, куди віддає дитину. Тому вона разом із сином сходила за вказаною адресою. Дитині там сподобалося. Дружина подивилася, там кімната на першому поверсі, стоять дитячі меблі, нічого небезпечного немає. Їй теж заімпонувало, і наприкінці вересня син став ходити на заняття. Я бачив, що йому подобається, вони там займалися ліпленням, вирізали, виготовляли поробки, він мені їх потім показував", – каже Олег.

Запропонувала купити "мазьку"

31 жовтня дружина знову відвела туди дитину. Але незабаром пролунав дзвінок, одна з менторів центру на ім'я Анастасія попросила прийти і забрати сина, повідомила, що на нього впала конструкція.

"Дружина почала розпитувати: що сталося? Та відповіла, що вони розфарбовували баночки для свічників до Гелловіна. Дружина ще запитала, чи не порізався син. Сказали ні, але пошкодив ногу. Дружина вирушила за ним, потім дзвонить звідти і просить мене прийти – син не може ходити. Я прийшов, бачу: син лежить у кімнаті на першому поверсі на м'якому пуфику, інші діти займаються за столиками. Я став його розпитувати, він сказав, що болить спина та нога", – розповідає батько дитини.

Олег оглянув ногу і став підозрювати, що в дитини перелом. Він набрав швидку допомогу. "Там перебували жінки-ментори та чоловік, який відрекомендувався як Олег Котилець, заступник директора Чернігівського обласного молодіжного центру. Мене почали вмовляти, що, можливо, не треба швидку, йдіть додому. Але ж я бачу, що син іти не може. Потім я набрав поліцію та повідомив про те, що травмована дитина", – каже батько.

Син розповів, що заняття у них відбувалися не на першому поверсі, а у цокольному приміщенні. Там кімната обладнана під укриття. На вікнах лежать мішки з піском, які мають уберегти від уламків під час вибуху.

"Жодної повітряної тривоги в той момент не було, просто заняття проводили в укритті. Я побачив, що мішків 20 лежали один на одному на підвіконні та нічим не були закріплені. Хтось із дітей став бити по мішках – і вони впали на сина, притиснули його. Він кричав від болю і страху. Тоді прибігли дорослі, запитали, що болить, він сказав, що нога та спина. У такому разі постраждалого не можна піднімати, треба залишити лежати на твердому та викликати швидку. Але вони його посадили, потім, спираючись на двох дорослих, син мусив піднятися сходами і пройти до цього пуфика метрів 20-30. Було просто порушено всі правила долікарської допомоги. Якщо людина скаржиться на болі в спині та нозі, в жодному разі не можна її рухати, садити, піднімати і змушувати йти, укладати на м'який пуф", – обурюється батько дитини.

Швидка відвезла хлопчика до травмпункту. Там рентген показав перелом ноги, довелося накладати гіпс. Що стосується спини, то травматолог вирішив, що у хлопчика забій, і рекомендував через 4-5 днів показатися травматологу-ортопеду.

"Поки ми там були, зателефонувала Анастасія і запитала, як наші справи. Дізнавшись, що у сина перелом, запитала, чи не купити якусь "мазьку". Мені не хотілося далі продовжувати розмову", – згадує Олег.

Батько написав заяву до поліції, дав пояснення.

Центр закрили лише за місяць

За кілька днів ортопед-травматолог скерував дитину на рентген, який показав деформацію хребців. А результати МРТ підтвердили найгірші підозри – компресійний перелом двох хребців.

"Мені навіть страшно уявити, що, якби якийсь із мішків упав трохи лівіше чи правіше, син міг би на все життя залишитися інвалідом", – каже батько постраждалої дитини.

Лікар прописав хлопчику строгий постільний режим, дитина має весь час лежати на спині. І таке лікування триватиме два-три місяці.

За місяць, поки батьки були зайняті сином і приходили до тями від пережитого, їм лише раз зателефонувала директорка Чернігівського обласного молодіжного центру Ірина Симонова. "Розмова була в такому тоні: що у вас трапилося, що за ситуація? Яка вам допомога потрібна? Ну оскільки не потрібна, то все. Тільки після того, як моя дружина на сторінці цієї "СпівДії заради дітей" у соцмережі написала коментар про те, що у вашому безпечному просторі наш син отримав психологічну та фізичну травму, на нас вийшла директорка всієї цієї організації Ірина Тулякова. Про те, що дитина отримала перелом ноги в цьому центрі, вона знала. А ось про те, що у сина ще й перелом хребта, їй ніхто не говорив. Центр продовжував працювати, туди й далі ходили діти, наражалися на небезпеку", – каже батько.

Щоправда, сам центр 1 грудня таки закрили, про це Тулякова повідомила батькам хлопчика. Також інформувала, що новий "простір", який мали намір відкрити у Чернігові на базі обласного молодіжного центру, вже не відкриють.

"Вона запропонувала нам благодійну допомогу, медичний супровід, якщо ми хочемо, то маємо повідомити їх про це. А також пообіцяла психологічну допомогу. Дружині дійсно дзвонила психологиня, спілкувалася з нею по телефону. І все це лише через місяць після травми, тільки після коментаря дружини у них на сторінці в соцмережі. До цього все було тихо", – каже Олег.

Справу зараз взяли на контроль в обласній прокуратурі. Вже після цього поліція, більш ніж за місяць, відвідала дитину разом із психологом та записала її розповідь. За словами батька, синові довелося вкотре переживати стрес, після чого батьки мусили заспокоювати хлопчика. Також зараз проводиться судово-медична експертиза, яка визначить ступінь тяжкості травм у дитини.

"Але мене найбільше турбує те, що цей центр цілий місяць продовжував роботу. І якби ми не порушили це питання, то все б тихо зійшло з рук? Адже хтось має понести відповідальність за те, що "безпечний простір" виявився небезпечним для мого сина. Хто давав дозвіл на те, щоб дозволити там заняття дітей? Чому співробітники не вміють надавати долікарську допомогу, хтось із них проходив якісь тренінги?" – пояснює свою позицію Олег.