Дивовижні малюнки чекали на дослідників більше 10 000 років: Науковці зробили сенсаційне відкриття в пустелі Саудівської Аравії

Монументальні наскельні малюнки із зображенням верблюдів віком 12 тис. років служили стародавніми "дорожніми знаками" до джерел води в пустелі. Нове відкриття підкреслює першопрохідницьку роль груп людей, які жили у внутрішніх районах Північної Аравії незабаром після гіперпосушливого періоду останнього льодовикового максимуму, які орієнтувалися на відновлення сезонних джерел води та залишили після себе монументальну спадщину у вигляді наскельного живопису. Про це пише видання Phys, передають Патріоти України.

Міжнародна група археологів виявила понад 60 наскельних малюнків, що містять 176 гравюр, у трьох раніше недосліджених районах - Джебель-Арнаан, Джебель-Млейха та Джебель-Місма - уздовж південної околиці пустелі Нефуд на півночі Саудівської Аравії.

Ці джерела води, підтверджені аналізом відкладень, сприяли ранньому проникненню людини у внутрішні райони пустелі та надавали рідкісні можливості для виживання.

"Ці великі гравюри - не просто наскельні малюнки, вони були символами присутності, доступу та культурної ідентичності", - прокоментувала провідна авторка, докторка Марія Гуаньїн з Інституту геоантропології Товариства Макса Планка.

Доктор Сері Шиптон, співкерівник дослідження з Інституту археології Лондонського університетського коледжу, зазначила: "Наскельні малюнки позначають джерела води та шляхи переміщення, можливо, символізуючи територіальні права та міжпоколінну пам'ять".

На відміну від раніше відомих місць, де гравюри були приховані в ущелинах, панелі Джебель-Млейха і Джебель-Арнаан були висічені на високих скелях, деякі з яких сягали 39 м заввишки, у візуально вигідних місцях.

Стародавнім художникам довелося б дертися і працювати на вузьких уступах, що підкреслює величезні зусилля і значимість зображень. Артефакти, включно з кам'яними наконечниками з Ель-Хіама і Хелуана в левантійському стилі, зеленим пігментом і намистинами з денталіуму, вказують на далекі зв'язки з населенням докерамічного неоліту в регіоні Леванту.

Однак масштаб, зміст і розташування арабських гравюр виділяють їх.

"Ця унікальна форма символічного вираження належить особливій культурній ідентичності, пристосованій до життя в складних посушливих умовах", - додав доктор Фейсал Аль-Джибрін з Комісії з культурної спадщини Міністерства культури Саудівської Аравії.