Економічне бронювання від мобілізації таки буде? У Кабміні визначились, скільки мають заробляти військовозобовʼязані українці

Уряд України планує впровадити економічне бронювання, щоб захистити робочі місця для військовозобов'язаних і стимулювати детінізацію економіки через принцип "воюй або працюй". При цьому для отримання бронювання українці мають заробляти не менш ніж 34 500–35 000 гривень на місяць, передають Патріоти України.

Про запуск економічного бронювання, яке обговорюється з початку року, кажуть пʼятеро співрозмовників Forbes у Раді, уряді та Офісі президента. В умовах тривалої війни з Росією уряд України змушений шукати нові підходи для підтримки економіки та зміцнення обороноздатності країни.

Економічне бронювання – це механізм, що дозволяє працівникам критично важливих для економіки підприємств отримати відстрочку від призову на військову службу. Це забезпечує стабільність роботи підприємств, які є ключовими для підтримки економіки в умовах війни.

Загроза воєнного конфлікту зумовлює необхідність у створенні умов, коли всі громадяни можуть зробити свій внесок у захист країни. Це або безпосередня участь у бойових діях, або підтримка економіки через роботу в стратегічних секторах. Впровадження економічного бронювання допоможе забезпечити стабільність таких підприємств, а також стимулює роботодавців підвищувати офіційні зарплати та виходити з "тіні".

Принцип "воюй або працюй": як це працюватиме

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував впровадження принципу "воюй або працюй", який передбачає активізацію громадян в обороні країни або їхню участь в економічному відродженні. Це означає, що кожен працездатний українець або захищатиме країну на фронті, або працюватиме для підтримки економіки, сплачуючи податки, які підуть на фінансування Збройних сил.

Ключовим елементом цього принципу є детінізація економіки. За словами Шмигаля, в Україні значна частка економічної діяльності відбувається у "тіні", що знижує надходження до бюджету та ослаблює здатність держави фінансувати оборону. Введення економічного бронювання може стимулювати підприємства легалізувати зарплати своїх працівників, оскільки тільки офіційно працевлаштовані громадяни зможуть отримати бронювання.

Нова модель економічного бронювання: основні положення

Зараз уряд розглядає кілька моделей економічного бронювання. Одна з них передбачає прив'язку до заробітної плати: для отримання бронювання людина має офіційно отримувати не менш ніж 34 500–35 000 гривень на місяць. Це створить рівні умови для всіх працівників, але не охоплюватиме малий бізнес.

Інший сценарій передбачає, що критерій заробітної плати буде доданий до чинної постанови Кабміну №76, яка вже зараз дозволяє бронювати співробітників критичних для економіки підприємств. Ці підприємства повинні відповідати кільком критеріям, зокрема щодо суми сплачених податків, річних надходжень в іноземній валюті та середньої заробітної плати працівників.

Важливим аспектом нової моделі є можливість для бізнесу, який не підпадає під критерій критичного підприємства, все-таки отримати бронювання на підставі високих зарплат своїх працівників. Це має стимулювати роботодавців легалізувати зарплати та вивести їх з "тіні", що позитивно вплине на економіку країни.

Економічні наслідки та очікування

Впровадження економічного бронювання та принципу "воюй або працюй" має потенціал суттєво змінити економічний ландшафт України. Очікується, що ці заходи можуть принести в бюджет до 10 мільярдів гривень щомісяця за рахунок виведення зарплат з тіні та збільшення кількості громадян, що працюють офіційно.

Вас може зацікавити:Скандал навколо SOCAR і мовчання влади: експерти пояснили, чи є зрада

Вас може зацікавити:"Влучили з дистанції майже 1800 км": Зеленський відзначив ГУР і дві бригади ДШВ. Відео

Крім того, уряд планує повернути з-за кордону українців, які могли б працювати в Україні та сплачувати податки. Це ще один важливий аспект стратегії економічного відродження країни, що спрямований на збільшення кількості робочих місць та стабілізацію економіки.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, доопрацьований урядовий законопроєкт щодо підвищення податків передбачає зростання ставки військового збору з 1,5% до 5% та встановлення податку на прибуток для банків на рівні 50% і для фінансових компаній – до 25%. Водночас підвищення ПДВ і введення збору на предмети розкоші було виключено з проєкту.