«Екзюпері» наших днів пояснив, навіщо в одеських двориках оселилися металеві птахи

В Одесі з’явився міжнародний мистецький проєкт «Дотик неба» (Touch of the Sky). Його автор — Гідо Хайсіг, німецький пілот із 25-річним досвідом, художник і волонтер, який уже понад десять років живе в Україні. За власні кошти він ініціював створення металевих скульптур птахів, встановлених на старовинних ґратах у двориках історичного центру, передають Патріоти України з посиланням на ІНТЕНТ.

Інсталяції розмістили у дворі Національна наукова бібліотека (вул. Пастера, 13), Музей західного та східного мистецтва (вул. Італійська, 9) та в Літньому театрі Міського саду поблизу галереї ARTODESA.

До реалізації долучилися скульптор Кирило Максименко, фотограф Олександр Якимчук та військовий ЗСУ, який перебував у відпустці.

Птах як символ душі

За словами митця, птах у цьому проєкті — це душа людини, яка здатна «торкатися неба». Інсталяції присвячені пам’яті українців, що загинули під час війни.

Назву «Дотик неба» художнику підказала його українська подруга та наставниця — ці два слова, за його зізнанням, одразу стали «магічною формулою» всього задуму.

Проєкт має й благодійну складову: він спрямований на підтримку України та збір коштів для реабілітації поранених у центрі Unbroken.

Чому саме Одеса

Хайсіг зізнається, що закохався в Одесу ще до повномасштабної війни. Місто він називає «маленьким космосом» — із власною ідентичністю, гумором і змішаними культурами.

Особливе враження на нього справили ковані балкони, брами й паркани старого міста. Багато з них зруйновані часом і корозією — саме цей контраст між минулою красою та сьогоденням став важливою частиною концепції.

Чому птахи сидять на ґратах

Контраст — ключовий елемент проєкту. Ґрати символізують обмеження, замкнений простір. Для птаха ж це лише точка приземлення, тимчасова зупинка перед польотом.

Митець свідомо працює з цим протиставленням: полон і свобода, руйнування й надія, метал і небо. Частину декоративних елементів для інсталяцій знайшли на металобрухті, відреставрували та повернули до міського простору в новому значенні.

«Мовчазні герої» і новий сенс пам’яті

Паралельно з відкриттям інсталяцій у бібліотеці відбулася презентація артбуку «Мовчазні герої», а в музеї — виставка акварелей художника.

Книга присвячена не стільки війні, скільки особистим історіям українців, чиє життя змінилося назавжди. Тексти поєднані зі скетчами, що передають емоції, стійкість і надію. Один із читачів зізнався автору, що щовечора читає по одній історії, аби набратися сили на наступний день.

Мистецтво без кордонів

Хайсіг не вважає себе «німецьким художником» у класичному розумінні. Він переконаний: мистецтво не має національності. Воно народжується з пережитого досвіду й почуттів.

Сьогодні його натхнення — це українці та їхня здатність зберігати людяність навіть у найтемніші часи.

Металеві птахи в одеських двориках — не просто декоративні об’єкти. Це нагадування про свободу, про пам’ять і про те, що навіть серед ґрат завжди є місце для польоту.