Екзотична тваринка сприймалася як "почесний гість": Вчені розповіли, як насправді коти опинилися у Східній Азії (фото)

Дослідники вважають, що вперше коти прибули до Китаю за часів династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.), ймовірно, через торгівельні шляхи. Нещодавні генетичні дослідження показують, що домашні коти потрапили до Східної Азії набагато пізніше, подорожуючи разом з купцями та дипломатами. Про це пише Live Science, передають Патріоти України.

Дослідження, проведене науковцями Пекінського університету, свідчить, що коти спочатку вважалися рідкісними та престижними домашніми улюбленцями серед китайської еліти. "Спочатку коти вважалися цінними, екзотичними домашніми тваринами, — пояснює Шу-Джин Луо, головний дослідник Лабораторії геномного різноманіття та еволюції. — Їхня унікальна поведінка, що коливається між відстороненістю і любов'ю до ласки, додавала їм привабливості".

Домашні коти (Felis catus) походять від африканських диких котів (Felis silvestris lybica). Попередні дослідження показують, що ці тварини почали співіснувати з людьми на Близькому Сході близько 10000 років тому, а потім поширилися до Європи близько 3000 років тому.

Приблизно до 600 року нашої ери невелику кількість котів перевозили в ящиках і клітках через Центральну Азію до Китаю. Торговці та чиновники підносили їх як подарунки видатним діячам, зміцнюючи їхній статус як символів престижу.

Задовго до появи домашніх котів стародавні громади в Китаї жили поруч із леопардовими котами (Prionailurus bengalensis), диким видом, що мешкав у цьому регіоні. Археологічні дані свідчать, що ці котячі жили в поселеннях ще 5400 років тому, проте немає жодних ознак того, що вони були одомашнені. Ідея про те, що домашні коти завезли за часів династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.), також не має підтверджень, що спонукає дослідників переглянути хронологію їх появи.

Щоб розкрити справжню історію котів у Китаї, дослідники проаналізували ДНК 22 котячих решток з 14 археологічних розкопок, що охоплюють 5000 років. Шляхом секвенування ядерної та мітохондріальної ДНК вони визначили, що 14 зразків належали домашнім котам.

Найдавніші рештки, знайдені в місті Тунван у провінції Шеньсі, датуються 730 роком нашої ери, що підтверджує, що домашні коти потрапили до Китаю набагато пізніше кінця правління династії Хань.

Ці ранні домашні коти мали специфічний генетичний підпис у мітохондріальній ДНК, відомий як клад IV-B. Ця лінія є рідкісною для європейських та західноазійських котів, але дуже схожа на виявлену у кота, який жив між 775 та 940 роками н. е. у Дзанкенте, Казахстан. Наявність цього генетичного маркера підтверджує теорію про те, що коти подорожували Шовковим шляхом, потрапляючи до Китаю через налагоджені торгівельні мережі.

Історичні записи свідчать, що перші домашні коти в Китаї були або повністю білими, або макрелевими з білими плямами. Зразок з міста Тонгван, ідентифікований як здоровий самець, ймовірно, мав переважно білу шерсть і довгий хвіст. Навіть сьогодні білошерсті коти більш поширені у Східній Азії, ніж в інших частинах світу.

Популярність домашніх котів вийшла за межі еліти, вплинувши на культурні звичаї та вірування. "Стародавні китайці навіть виконували особливі релігійні ритуали, коли приносили кота в свій дім, розглядаючи його не просто як власність, а як почесного гостя", — зазначає Ло.