Естонським археологам поталанило з дуже рідкісною знахідкою: Жуйка кам'яної доби розкрила секрет не лише про уподобання найдавніших балтів, але і ким вони були

В Естонії археологи натрапили на унікальну знахідку - шматочок березової смоли, яку понад 10 тисяч років тому жувала дівчина-підлітка. На поверхні смоли збереглися відбитки зубів і частинки слини, що дозволило науковцям відтворити зовнішність людини кам’яної доби, зазначають Патріоти України.

Як повідомляє The Guardian, артефакт досліджували вчені Інституту історії та археології Тартуського університету.

Відкриття представили у документальному фільмі Hidden Estonia: Land of Fire and Ice, який вийшов на Channel 4.

У давнину смолу добували зі спаленої березової кори. Її використовували як універсальний засіб: і як клей, і як прадавній аналог жувальної гумки. За словами дослідниці, її могли жувати ще й для зменшення зубного болю.

"Ми навіть знаємо, що людина, яка жувала смолу, мала карі очі та каштанове волосся. Це маленька, але напрочуд важлива деталь. Адже домінує уявлення, що населення Північної Європи спрадавна мало світле волосся та блакитні очі", - зазначає історикиня Беттані Г’юз.

Г’юз пояснює, що фахівці змогли встановити такі точні дані завдяки великій сучасній генетичній базі: інститут має зразки ДНК близько 20% населення Естонії, що значно полегшує порівняння зі стародавніми матеріалами.

Тут варто пояснити, що дослідження ДНК сучасних європейців доводить, що питома частка населення континенту проживає у тих самих регіонах, що і їх пращури впродовж тисячоліть, зазначають Патріоти України.