Гарний вигляд - частина роботи: Українка розповіла, як працює стюардесою в ОАЕ (фото)

У стюардес є ціла книжечка з установками по тому, як потрібно виглядати - дозволені відтінки косметики для польотів, як потрібно наносити тональний крем, помаду, туш, малювати стрілки.

Українка Анна Повіренна живе в Абу-Дабі та вже 2 роки працює стюардесою в авіакомпанії Etihad. Вона розповіла більше про професію, поширені міфи про стюардес. Патріоти України пропонують вам прочитати її історію.

Як почати працювати стюардесою

У 18 років я вчилася на другому курсі Кіровоградської льотної академії та проходила практику в аеропорту Сімферополя. Загорілася літаками, небом, і в тому ж році влаштувалася працювати на check-in в аеропорт Бориспіль. Для цього перейшла на віддалене навчання в університеті. Через три роки Air Emirates оголосили про те, що починають польоти в Україну, і я влаштувалася у них працювати наземним персоналом. Але через пів року збили літак над Донецьком: компанія відразу припинила польоти в Україну і через якийсь час весь наш український офіс звільнили.

Тоді була криза в країні та було зрозуміло, що потрібно спробувати знайти роботу за кордоном. До того ж в Україні конкурс на місце стюардеси просто неймовірний. Щоб потрапити на дні відбору Assessment Days, на яких компанії набирають собі співробітників, потрібно пройти попередній конкурс, і тільки потім тебе можуть запросити на основний відбір. І навіть після цього відсіву на Assesment Days приходять по 250 - 300 дівчаток модельної зовнішності з хорошим знанням англійської та величезними амбіціями: конкуренція дуже висока. Тому я подавалася в компанію Etihad в Амстердамі. Там конкурс був набагато менше.

Спочатку я склала досить легкий тест на англійську. Тих, хто його успішно пройшов, розбивали на групи по 7 осіб, де учасники обговорювали різні питання. А рекрутери в цей час дивилися на те, хто як себе веде - хто не вміє себе стримувати, хто закривається в собі, а хто навпаки вміє слухати та спокійно аргументувати свою точку зору.

Потім були особисті співбесіди, де могли задати абсолютно несподівані питання, наприклад, з ким з історичних особистостей Ви хотіли б повечеряти. Відповідати потрібно було відразу, і я сказала, що хочу повечеряти з першим президентом незалежної України, все одно ж брали іспит не українці та вони навіть не знали, про кого я. Ну це і справді було б цікаво.

Після цього мені призначили особисту співбесіду, де вже більш предметно обговорювали робочі та організаційні питання. Питали, чи готова я до життя за кордоном, чи працювала колись в інтернаціональних компаніях. І тільки після цього прислали контракт. Два місяці я провела на курсах в Об'єднаних Арабських Еміратах: нас вчили всьому, що повинна робити бортпровідниця, в тому числі й надавати першу допомогу. Після цього я відразу почала працювати. І так, в стюардеси дійсно беруть тільки якщо ви вище 160 см і нижче 175 см. Нижній планці потрібно відповідати, щоб діставати до полиці з речами пасажирів.

Як виглядає робочий день стюардеси

Я вдягаю свою форму, наношу косметику, перевіряю наявність документів. Приїжджаю в аеропорт за півтори години до вильоту. Там у нас завжди проходять обов'язкові брифінги, присвячені найближчому рейсу - ми вивчаємо маршрут, особливості польоту, якісь поновлення з безпеки. Після підйому на борт я перевіряю свою зону літака, в якій буду працювати - чи справно все, чи є в наявності балони з киснем, дефібрилятори, маски від диму, ну і дивлюся, чи немає чогось зайвого на борту. Якщо в мою зону в цьому польоті входить і кухня, то я перевіряю наявність продуктів та інших кухонних речей.

Після цього я допомагаю пасажирам знайти свої місця і після зльоту починаю розігрівати продукти, які до нас потрапляють замороженими. Деякі пасажири думають, що я повинна винести їм гарячий обід відразу після того, як ми злетіли, але це неможливо.

Чому стюардеси завжди виглядають добре?

У нас є ціла книжечка з установками по тому, як нам потрібно виглядати - дозволені відтінки косметики для польотів, як потрібно наносити тональний крем, помаду, туш, малювати стрілки й так далі. Так що мати гарний вигляд - це частина нашої роботи.

Але у стюардес дійсно бувають проблеми з суглобами через роботу на ногах і постійних перепадів тиску. Крім того, в салоні досить сухе повітря, тому кожна стюардеса повинна додатково стежити за станом шкіри. До того ж, в небі ми схильні до впливу радіації, особливо коли довго летиш через океан. Якщо рівень радіації, яку ми отримали, перевищує допустиму норму, мені змінюють графік і ставлять тільки нетривалі перельоти.

Є поширений міф, що стюардеси добре і молодо виглядають через особливе повітря в літаку. Це нісенітниця. У цьому повітрі часто не вистачає кисню і через кисневе голодування клітини організму тільки швидше відмирають. Крім того, постійні зміни часових поясів призводять до того, що ми швидше втомлюємося й іноді не розуміємо, котра година за вікном, що теж позначається на здоров'я.

Чому чоловіків-бортпровідників менше?

Мені здається, що це пов'язано зі стереотипами про сервіс. Коли уявляєш п'ятизірковий сервіс, то частіше уявляєш собі жінку, адже вона берегиня вогнища і так далі. У рекламі показують, припустимо, стюардесу, яка вкриває дитину, яка заснула в літаку. Це виглядає мило. А якщо показати стюарда в тій же ситуації, то це теж буде виглядати мило, але продасть менше квитків. Хоча у нас в компанії є багато чоловіків, які відмінно справляються зі своєю роботою. Приблизно 15-20% від загальної кількості бортпровідників.

Привілеї для бортпровідників

У нас є два типи знижок: 90% і 50% від вартості квитків без урахування податків і зборів. У першому випадку твоє місце не підтверджено, і якщо в літаку не виявиться вільного місця, то у нас є вибір - або летіти на так званому jump seat, відкидному стільці для членів екіпажу літака, на якому понад п'яти годин неможливо висидіти, або чекати наступного літака. У другому випадку за пів ціни у стюардес є підтверджене місце в салоні, але якщо раптом компанія-перевізник продасть максимальну кількість квитків, то твій квиток теж можуть продати комусь за повну ціну. Так що стовідсоткової впевненості в пільгові квитки немає ніколи.

Якщо наш рейс понад 5 годин, то компанія-перевізник зобов'язана дати нам добовий відпочинок в місті, в який ми прилетіли, так званий layover. Для нас це вся Європа крім Греції, куди з ОАЕ можна долетіти швидше. Нас селять в готель і там ми вже можемо самі вирішувати, як провести цей день. Можна цілий день проспати, можна прогулятися по місту. Таким чином за два роки роботи я побувала практично в усіх куточках світу. Є міста, де layover'и більше, ніж 24 години. Наприклад, Торонто. За канадськими законами після таких довгих перельотів, як Абу-Дабі - Торонто, команді належить відпочивати більше, ніж 48 годин.

А відпустку у мене так само, як і у всіх - 30 днів. Сказати, коли саме я хочу відпустку, я повинна мінімум за пів року. Також у мене часто буває гарний розклад, іноді я можу по 5 днів проводити вдома. До і після дальніх перельотів, наприклад, в Сідней або Лос-Анджелес, наша компанія зобов'язана дати команді по 2 дні відпочинку.

Речі, які дратують в пасажирах

Мені не подобається, коли люди думають, що вони царі та королі, і їм плювати на оточення. Коли подорожуєш в такому замкненому просторі, потрібно думати про людей навколо і діяти відповідно. Грубо кажучи, якщо ти знаєш, що у тебе проблема з запахом ніг - не знімай ти ці черевики. Пасажири не завжди усвідомлюють, що літак - це не ресторан, а стюардеса - це не офіціантка. Якщо я кажу, що в меню є тільки курка і свинина, то крім цього у мене дійсно нічого немає, і рибу я на висоті 4 000 миль ніде не візьму. Дратує, коли люди постійно натискають кнопку виклику стюардеси, яка в принципі задумана для екстрених випадків і просять якусь дрібницю.

Я обожнюю літати до Японії, тому що японці дуже ввічливі та думають про оточення. Вони намагаються мінімізувати будь-який дискомфорт навіть для персоналу, який летить з ними.

Про що не можуть говорити стюардеси

Ми можемо розмовляти з пасажирами, але у нас є теми-табу. Намагаємося не говорити про політику, релігію, особисті речі, адже ніколи не знаєш, яких переконань дотримується пасажир. Ми дійсно не можемо говорити про несправності в літаку. Якщо ми бачимо щось незвичайне за бортом або всередині, або ж чуємо неприємний запах - ми повинні повідомити про це капітану літака і він вже прийме рішення, чи варта ця інформація того, щоб про неї доповідати пасажирам.

Якщо ми бачимо, що пасажир боїться літати, то найчастіше ми розмовляємо з ними, відволікаємо від переживань. Запитуємо, куди та звідки вони летять, щось самі можемо розповісти.

Страшилки від бортпровідниць

Як і у багатьох професій у нас теж є свої професійні байки та страшилки. Деякі здаються реалістичними, деякі - просто казки. Уже й не пригадаю все, але ось приклад такої історії. Вона ходить не тільки в Etihad, а й взагалі, напевно, у всіх авіакомпаніях. У нас є спеціальний відсік в літаку, схожий на купе в поїзді, де ми можемо закритися і поспати. Якщо рейс більше, ніж 10 годин, то ми маємо право на 3 години відпочинку. І ось одного разу в цій кімнаті стюардесу розбудив один з пасажирів, старий. Він прийшов попросити води. Пасажир не мав права перебувати в тій частині літака і стюардеса попросила його зайняти своє місце. Коли бортпровідниця принесла воду на вказане старим місце в салоні, то побачила там літню жінку. Почувши, що її чоловік попросив принести їй води, вона розплакалася. Виявилося, що він летить цим же літаком, але в вантажному відсіку, вантажем 200.

Є ще одна історія про стюардесу з Азії, яка наклала на себе руки в одному з німецьких готелів. Після цього, як стверджують працівники готелю, її дух тривожив і лякав постояльців. Медіум, якого викликали, щоб втихомирити привида, сказав повісити в кожній кімнаті готелю по одній картині з дівчиною азіатської зовнішності. Це, як кажуть, допомогло. Я теж зупинялася в цьому готелі та мені було досить ніяково. Але нічого незвичайного там я не помітила.

Джерело: Gazeta.ua

Відмовився від керівної посади і поїхав на фронт: Спогади про командира полку "Цунамі", який загинув в Одесі

вівторок, 19 березень 2024, 9:25

Командир полку "Цунамі" Олександр Гостіщев, який загинув 15 березня внаслідок російського удару по Одесі, ще 2014 року вирушив добровольцем захищати Україну. Він брав участь у звільненні Маріуполя, пройшов "Іловайський котел", а підчас повномасштабного...

"Хворе марення": Експерт оцінив російську систему "Борщевик" для пошуку Starlink

вівторок, 19 березень 2024, 9:17

Російські окупанти використовують на фронті пересувний засіб радіоелектронної розвідки "Борщевик" для виявлення українських терміналів супутникового зв’язку Starlink. Про те, чому не слід їх боятися, розповів український військовий та експерт із радіоз...