Генетична суперздатність: Деякі жінки потенційно можуть розрізняти значно більше кольорів

До 12% жінок можуть бути носійками генів, пов'язаних із потенційною наявністю четвертого типу колбочок у сітківці. Теоретично це може давати здатність розрізняти більше кольорових відтінків, ніж сприймає більшість людей. Про цей феномен пише Popular Mechanics, передають Патріоти України.

Що таке тетрахромазія

Звичайний людський зір є трихроматичним. У сітківці працюють три типи колбочок, чутливих до різних ділянок спектра — умовно червоної, зеленої та синьої.

У людей із тетрахромазією може бути ще один тип рецептора, чутливий до жовто-зеленої частини спектра.

Однак сама наявність четвертої колбочки ще не означає, що людина автоматично починає бачити значно більше кольорів.

Вчені пояснюють: інформацію від сітківки обробляє мозок. Щоб додатковий рецептор справді розширив сприйняття кольору, нервова система має навчитися використовувати його сигнали як окреме джерело інформації.

«Королева кольору»

Одним із найвідоміших можливих прикладів функціональної тетрахромазії називають американську художницю з Сан-Дієго Кончетту Антіко.

Вона називає себе «королевою кольору» та стверджує, що здатна розрізняти до 100 мільйонів відтінків — приблизно у 100 разів більше, ніж звичайна людина.

Особливості свого сприйняття Антіко переносить на полотна. Наприклад, у картині «Між дияволом і глибоким синім морем» навколо місяця вона використовує не лише жовті та білі кольори, а й зелені, фіолетові та рожеві відтінки.

Художниця пояснювала, що не додає ці кольори для художнього ефекту, а саме так їх бачить.

Четверта колбочка не гарантує «суперзору»

Науковці, які досліджують феномен Антіко, поки не можуть достовірно підтвердити, що вона справді бачить десятки чи сотні мільйонів відтінків, недоступних іншим людям.

Дослідники розрізняють так звану слабку та сильну тетрахромазію.

За слабкої тетрахромазії в людини можуть бути чотири типи колбочок, але мозок фактично використовує інформацію так, що зір залишається трихроматичним.

За сильної тетрахромазії для розрізнення та зіставлення кольорів можуть бути потрібні вже чотири незалежні стимули. Саме такий варіант вважається найбільш цікавим для дослідників.

Чи можна «розбудити» додатковий рецептор

Дослідники, які працювали з Антіко, вважають, що вона може бути функціональною тетрахроматкою.

Одна з гіпотез полягає в тому, що її здатність могла посилитися завдяки багаторічним тренуванням. Художниця малює з семи років, тому постійна робота з кольорами могла сприяти формуванню нейронних зв'язків, необхідних для обробки сигналів четвертого рецептора.

Втім, це лише припущення, а не доведений механізм.

Дослідниця Кімберлі Джеймсон зазначає, що у більшості носійок відповідного гена додатковий рецептор, ймовірно, не призводить до помітного розширення кольорового сприйняття. Мозок може просто не використовувати його сигнали як окремий канал інформації.

Тож генетична можливість мати чотири типи колбочок і реальна здатність бачити більше кольорів — це не одне й те саме.