Гігантські вогняні смерчі можуть врятувати життя океанів: Нове відкриття науковців

Науковці можуть невдовзі застосувати гігантські вогняні смерчі для очищення океанів від нафти. І хоча така ідея звучить радше як сценарій фантастичного фільму, нові дослідження свідчать: саме вона може стати ефективним способом боротьби з наслідками масштабних розливів, передають Патріоти України з посиланням на BBC.

Морські аварії, пов’язані з видобутком і транспортуванням нафти, не раз ставали одними з найсерйозніших техногенних катастроф. Зараз у разі великого розливу рятувальники іноді підпалюють нафтову плівку просто на поверхні води — так зване «in-situ» спалювання. Це дозволяє стримати поширення забруднення. Проте такий метод має суттєвий недолік: у повітря потрапляють густі клуби диму й токсичної сажі.

Натхненням для нового підходу став незвичайний інцидент 2003 року в американському штаті Кентуккі, коли розлитий бурбон обсягом близько 800 тисяч галонів спалахнув і утворив на озері вогняний вихор заввишки приблизно 30 метрів. Професорка Elaine Oran разом із колегами зацікавилася цим явищем. Дослідники помітили, що великі вогняні смерчі «поглинали» менші, затягуючи їх усередину й знищуючи.

Щоб перевірити, чи можна використати цей ефект на користь довкіллю, команда збудувала на полігоні в Техасі спеціальну тристінну конструкцію заввишки майже п’ять метрів. У центрі розмістили резервуар із сирою нафтою на поверхні води. Після підпалу утворився потужний вогняний вихор висотою понад п’ять метрів.

Результати виявилися вражаючими. Порівняно зі звичайним «вогняним басейном» така система спалювала нафту приблизно на 40% швидше, зменшувала викиди сажі на 40% і знищувала до 95% пального. Секрет — у закручуванні. Вихор затягує кисень з усіх боків, забезпечуючи інтенсивніше й повніше горіння. Фактично він працює як гігантський інсинератор, а не як звичайне багаття.

Втім, керувати вогняними смерчами непросто. Надто сильний вітер може зруйнувати стовп полум’я, а нестача контрольованого потоку повітря повертає процес до звичайного горіння без ефекту вихору. Попри це, дослідниця переконана, що досягти «золотої середини» в реальних умовах цілком можливо. У майбутньому вона бачить мобільні бар’єрні конструкції, які можна буде розгортати безпосередньо над розливом у морі.

Результати дослідження опубліковані в журналі Fuel. На думку авторів, ця технологія може змінити підхід до ліквідації нафтових катастроф і перетворити вогонь із руйнівної сили на інструмент захисту океанів.