Глобальне потепління піднімає рівень світового океану: Науковці розрахували, де суходіл піде під воду на 2100 рік

Підвищення рівня Світового океану до кінця століття може стерти з карти цілі острівні держави та затопити мільйонні мегаполіси, передають Патріоти України з посиланням на Live Science.

Ще у XX столітті рівень моря підіймався приблизно на 1,4 мм на рік. Але вже у 2006–2015 роках темп зріс до 3,6 мм на рік. За прогнозами NOAA, на початку наступного століття він буде щонайменше на 0,3 метра вищим, ніж у 2000 році. Деякі розрахунки прогнозують підняття світового океану аж до 1,9 м на 2100 рік, зазначають Патріоти України

Кліматологи оцінюють підвищення у 40–63 см до 2100 року. А дослідження 2019 року в Nature Communications попереджає: до 250 мільйонів людей можуть безпосередньо відчути наслідки цих змін.

Найуразливіші – острівні держави з мінімальною висотою над рівнем моря. Мальдіви – архіпелаг із 1,2 тисячі островів і 540 тисячами мешканців – у середньому піднімаються лише на метр над водою. За підрахунками Союзу стурбованих науковців, підйом моря на 45 см знищить 77% суші країни. Кірибаті при середній висоті 1,8 м може втратити дві третини своєї площі при підвищенні на 0,9 м. Деякі дослідження допускають, що обидві держави просто підуть під воду.

Масштаб загрози у Тихому океані ще більший: близько 3 мільйонів острів'ян живуть у межах 10 км від берегової лінії та, можливо, будуть змушені евакуюватися до кінця століття, як зазначає Мережа науки та розвитку. На Соломонових островах процес уже видно неозброєним оком – дослідження 2016 року зафіксувало зникнення п'яти островів та відступлення берега ще на шести.

Серед великих країн найбільше постраждає Китай – під загрозою опиняться 43 мільйони прибережних мешканців. За ними – Бангладеш (32 млн) та Індія (27 млн). Але найдраматичніший приклад – Джакарта: індонезійська столиця щороку осідає на 5–10 см через надмірне відкачування підземних вод, і в поєднанні з підйомом моря значна частина міста може піти під воду вже до 2050 року. Індонезія вже переносить столицю до Нусантари на Борнео – за 2 000 км від Джакарти. У групі ризику також Дакка, Лагос і Бангкок.

При цьому, як зазначив професор Герд Масселінк з Університету Плімуту, здатність будувати та утримувати захисні споруди має не менше значення, ніж масштаб самої загрози. Нідерланди – де чимала частина країни й так розташована нижче рівня моря – демонструють, що грамотна інфраструктура здатна суттєво обмежити збитки.