Гра престолів у наддержаві, що жахала світ протягом VIII–VII ст. до н. е. Науковці знайшли втрачених ассирійських царів, імена яких трималися в забутті майже 3000 років

Дослідники виявили, що в стародавній Ассирії, ймовірно, було троє царів, імена яких були навмисно вилучені з офіційної історії. Про це вчені дізналися після вивчення пошкоджених глиняних табличок, написів та історичних записів з Месопотамії.

Дослідження провели Александр Йоганнес Едмондс з Мюнстерського університету та Еккарт Фрам з Єльського університету. Згідно з їхнім аналізом, троє правителів — Ашур-Убалліт, Тіглат-Пілесер і Шалманасер — короткочасно перебували при владі, перш ніж були викреслені з офіційного списку ассирійських царів, передають Патріоти України з посиланням на Arkeonews.

Дослідники зазначають, що список асирійських царів був не просто історичним записом, а офіційною версією подій, створеною пізнішими правителями. Царі, які забезпечили собі тривалий контроль, залишилися в списку, тоді як невдалих суперників вилучали.

Одним із найвагоміших доказів стала пошкоджена глиняна табличка, відома як Rm 75, яка зараз зберігається у Британському музеї. У цьому документі зафіксовано дарування землі, датоване 762 роком до н. е., але попередні інтерпретації створювали серйозні хронологічні проблеми.

Переглянувши пошкоджений текст, Фрам дійшов висновку, що напис стосувався раніше невідомого Тіглат-Пілесера, а не царя, про якого вже відомо з історії. На табличці також були відбитки царської печатки та згадки про богів Ашура й Іштар, що свідчить про те, що вона була видана у священному місті Ашур у період політичних заворушень.

Цей часовий проміжок був особливо важливим, оскільки в ассирійських записах згадувалося про повне сонячне затемнення 763 року до н. е. Стародавні ассирійці розглядали затемнення як попередження про те, що правлячий цар може втратити владу.

Дослідники припустили, що дядько царя Ашур-дана III, можливо, скористався цими побоюваннями, прийняв царське ім'я Тіглат-Пілесер і претендував на трон. Його правління, ймовірно, тривало не більше 20 або 21 місяця, після чого він зник з історичних записів.

Інший можливий правитель став відомим науці завдяки кам'яному пам'ятнику, знайденому в Телль-Абті в Іраку. Спочатку на написі було вказано ім'я царя Шалманасера, але згодом його ім'я було затерто й замінено на "Тіглат-Пілесер". Раніше вчені намагалися вписати цей пам'ятник у загальноприйняту хронологію царів, однак це було складно.

Натомість Едмондс і Фрам висунули гіпотезу, що невідомий раніше Шалманасер правив приблизно півтора року після Ашур-Нарарі V, перш ніж Тіглат-Пілесер III захопив владу в 745 році до н. е. Ця інтерпретація також допомогла пояснити невідповідності в збережених адміністративних документах та тривалість правління Тіглат-Пілесера III.

Найдавнішим із трьох виявлених царів був Ашур-Убалліт, який, ймовірно, правив приблизно у 913–912 рр. до н. е. Його ім'я з'явилося в написі, що описував ремонт срібного посуду, який використовувався під час церемоній на честь бога Ашура. Цей посуд спочатку був освячений царем Тукульті-Нінуртою I, а згодом відреставрований Тукульті-Нінуртою II.

Дослідники вважають, що Ашур-Убалліт, згаданий у написі, не міг бути жодним із раніше відомих царів з таким ім'ям. Натомість вони припустили, що він короткочасно правив, перш ніж його повалив Адад-Нарарі II, чиї власні написи, ймовірно, були написані з метою зміцнення легітимності його приходу до влади.

Вчені також виявили ознаки того, що пізніші правителі теж активно змінювали історичні записи. У сукупності ці підказки свідчать про те, що політичних суперників навмисно вилучали з задокументованої історії Ассирії, а не просто забували.

Вчені також виявили ознаки того, що пізніші правителі теж активно змінювали історичні записи

Завдяки вивченню древніх клинописних табличок та написів, вчені виявили трьох досі невідомих ассирійських царів | Фото: Trustees of the British Museum

Автори зазначили, що кожен випадок ґрунтувався на різних видах доказів, і деякі висновки залишаються предметом дискусій. Проте сукупність цих даних дозволила скласти уявлення про королівство, де боротьба за престол часто була більш запеклою, ніж це випливає з офіційних записів.

Дослідження продемонструвало, що офіційні записи, навіть викарбувані на камені чи відтиснуті на глині, відображали не лише історичні події, а й політичні рішення, що робить постійне вивчення стародавніх доказів важливим для формування більш точного уявлення про минуле.