Гроші забудовників ваблять чиновників: КМДА збирається знищити річку Либідь. Доводи екологів та істориків відбивають "інтересами киян" (відео)

Річка Либідь – права притока Дніпра, згадки про яку можна знайти в літописах часів Київської Русі, нагадують Патріоти України. Однак зовсім скоро може статися так, що ми більше ніколи її не побачимо, оскільки водотік можуть закатати в бетон. І знов ж таки зроблять це на користь забудовників. Згідно з ухваленим детальним планом території Голосіївського району, для річки збудують колектор, а зверху побудують… ні не парк і не сквер. Тут прокладуть під’їзну дорогу до торговельно-розважального центру «Ocean Mall». Чи зникне з мапи Києва легендарна річка Либідь? Які наслідки для екології це спричинить? Чому будівництво нової дороги лише погіршить стан транспортної системи Києва? Та що з усім цим робити? Розповідається в новому випуску «В тіні каштана».

4 липня Київрада затвердила Детальне планування території в Голосіївському районі Києва, який фактично легалізує будівництво нового ТРЦ «Ocean Mall».

Фактично це рішення узаконило будівництво, яке роками було незаконним.

Згадується відомий вислів: якщо ти не можеш (ну, або просто не хочеш), щоб побороти, тоді просто очолюй це! Так і сталось – міська влада просто зробила законним беззаконня.

Здавалося, що може бути гірше. Але з дна постукали. І постукала влада з дна річки Либідь, яку вирішила просто закатати в бетон – в ще один колектор.

Цей план викликав суспільне обурення – кияни створили петицію з вимогою накласти мораторій на будівництво колекторів для річок Києва.

До слова нею кияни хочуть не лише домогтися «свободи» Либіді, а й взагалі захистити усі водотоки міста Києва і затвердити рух до вивільнення і розвитку давніх річок, з переглядом усіх детальних планів, які суперечать цьому.

До слова нею кияни хочуть не лише домогтися «свободи» Либіді, а й взагалі захистити усі водотоки міста Києва і затвердити рух до вивільнення і розвитку давніх річок, з переглядом усіх детальних планів, які суперечать цьому.

Петиція набрала необхідну кількість голосів за два дні.

Либідь: русло, яке може зникнути

Це русло річки Либідь, яке ще поки можна побачити. Ми відправились сюди разом з активістами зі пам’яткоохоронної спільноти Спадщина, які вже дослідили русло і розкажуть нам про нього.

Частини Либіді вже замурували в колектор у 1989 році при будівництві Саперно-Слобідської вулиці.

Це призвело до засмічення русла. Гори непотребу час від часу намиває у людський зріст!

І через це починають потопи, оскільки саме в цей колектор потрапляють усі стічні води під час злив.

Екоцид і знищення історії

Чого ми прикопались до тої Либіді і чим вона важлива, спитаєте Ви? Чому її дійсно не можна закрити в колектор?

Щонайменше через те, що вода – основа екосистем. Простіше кажучи, без доступу до неї все навколо гине.

Як це сталось з Хрещатиком, яку поховали під однойменною вулицею. Річку, в якій за легендами хрестили киян, звідти й назва, замурували у колектор і буквально перетворили на зливову каналізацію, де тепер мутна вода і збираються гори непотребу.

Окрім цього – річка в колекторі – це потенційні затоплення міста під час інтенсивних дощів або танення снігу. Далі – це підмивання і руйнування самого колектора. Ну, і в кінцевому результатів – просто може обвалитись усе те, що стоїть над аварійним колектором. До речі, схожа ситуація уже є на Поштовій площі – випуск про це робили раніше.

Столичні активісти розробили концепцію відновлення Хрещатика.

На думку авторів проєкту, проїзну частину вулиці треба віддати під русло річки, а пішохідну – під зону відпочинку з газонами і лавами, на яких і полежати не соромно.

У річці б плавали лебеді, а на берегах росли б очерети і багато іншого.

Це ж як у мемах – очікування і реальність. Тож повертаємось в реальність.

В цей же час у всьому, як кажуть, цивілізованому світі річки та джерела «дістають» з-під землі та відновлюють природні русла.

Так, наприклад вчинили в Сеулі – столиці Південної Кореї. Річка Чонджічон була по суті похована під хайвеєм. Однак у 2005-му її з брудної канави перетворили на один з найпопулярніших туристичних об’єктів.

Водотік вивели на поверхню, прибрали швидкісне шосе, висадили рослини – тобто створили цілу рекреаційну зону.

У Франції протягом останніх років відновили аж три великих річки. Сену в Парижі, Гаронну в Бордо і Рону в Ліоні.

У всіх них береги були забудовані і захаращені парковками. Їх реконструювали, створили пішохідні і прогулянкові зони, прибрали парковки та автомобільні шляхи.

Тож поки увесь світ відновлює природу, повертає назовні водні обʼєкти і заробляє на туристичних обʼєктах, у Києві роблять навпаки.

Замурована заради забудовників

Тож замість річки, яка, наприклад, у таку спеку рятувала би від перегріву. Київ отримає чергове шосе.

А тепер до тих, хто в цьому зацікавлений. Усе вирішують гроші.

Бо цим новим детальним планом територій депутати, по суті, легалізують незаконну забудову та будівництво нової розв’язки, яка може буквально поглинути пам’ятку архітектури «будівлю з тарілкою».

Таке рішення вигідне хіба що для Вагіфа Алієва. Відомого столичного власника ТРЦ та забудовника.

Те, що Вагіф Алієв до всього ще й громадянин росії – далеко не новина. Але це виглядає ще більш морально гидко під час війни.

Проте у всіх компаніях, де раніше він мав щонайменше по 25% акцій, нині він позначений як «історичний» учасник або бенефіціар. У такий спосіб, ми припускаємо, компанії хотіли позбавити «російського сліду», аби не потрапити під санкції, спричинені війною.

Заради чого це все?

У КМДА про Вагіфа Алієва не згадують. А виправдання знайшли таке.

Там кажуть, що заховавши річку Либідь, позбавлять район від заторів.

Проте експерти з урбаністики, містобудування кажуть, що все якраз навпаки. Що більше доріг, то більше заторів.

Поки всі цивілізовані країни крокують вперед і відновлюють природу та стан екології, Київ прямує у рівно зворотному напрямку. Менше дерев, менше водойм, більше парковок, ЖК і асфальту. І це все в той час, коли столиця буквально горить від аномальної спеки.

Проте суспільний розголос здатен не дати чиновникам знищити нашу історію і екологію. Пошир це відео на своїх сторінках у соцмережах.

Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».