Укрдержархів презентував унікальний документ: Княжу дарчу грамоту ХІV ст. Київському єпископу і львівському монастирю

Державна архівна служба України презентує унікальний документ Національного архівного фонду, що зберігається у Центральному державному історичному архіві України, м. Львів – княжу дарчу грамоту ХІV століття. Про це йдеться на фейсбук-сторінці установи, зазначають Патріоти України.

Документ зберігається у фонді № 131 «Колекція грамот на пергаменті» і віднесений до унікальних за критеріями походження, часу створення документа (до XVI століття), змісту та зовнішніх ознак.

Грамота написана латиною на пергаменті у 1375 році та містить цінну інформацію з історії міста Львова. Документ підтверджує дарування опольським князем Владиславом земель київському єпископу Якову і василіанському монастирю у Львові.

Привертає увагу декоративне оздоблення тексту документа та зелений шовковий шнур, яким він скріплений.

Владислав Опольський (також відомий як Владислав Опольчик; польськ. Władysław Opolczyk; бл. 1326/1330 — 18 травня 1401) — сілезький князь із династії П'ястів (рід Верхньосілезьких П'ястів), який відіграв значну роль в історії Галичини та Львова, Литви та Польщі у XIV столітті.

У 1372–1378 роках був правителем Руської землі (Галичини) від угорського короля Людовика I Анжуйського, титулуючи себе "князь Опольський, пан і дідич Руської землі".

Підтримував львівських міщан і громади; зокрема, у 1375 році видав грамоту про дарування земельної ділянки єпископу Якову та монастирю (повний текст та деталі документа доступні у джерелах). [1,

За часів його правління у Львові карбувалися срібні квартники з руським левом.

Наприкінці намісництва, у 1378 році, надав міщанам війтівство на магдебурзькому праві.