І де справедливість? Військовослужбовець дістав контузію, відмовився форсувати Дніпро та отримав 5 років позбавлення волі: Як суд мотивував своє рішення

Військовослужбовця однієї з бригад морської піхоти днями було засуджено за відмову виконати наказ командира, який полягав у необхідності форсувати річку Дніпро та закріпитися в селі Кринки Херсонської області, передають Патріоти України.

Як зазначено у матеріалах справи, уродженець Івано-Франківської області Юрій М. проходив службу за мобілізацією на посаді стрільця-оператора однієї з бригад морської піхоти.

Протягом 2023 року вказана бригада брала участь у бойових діях у Донецькій області, а восени того ж року опинилися на території Миколаївської та Херсонської областей у складі угрупування «Південь».

5 листопада 2023 року командир роти морської піхоти на шикуванні особового складу підрозділу довів до підлеглих бойовий наказ – форсувати річку Дніпро, провести наступальні дії в напрямку населеного пункту Кринки та зайняти там перехрестя доріг. При цьому, ймовірно, передбачаючи можливість відмови підлеглих від виконання наказу, командир роти здійснював відео фіксацію шикування на мобільний телефон.

Втім, Юрій М. публічно заявив про незгоду з наказом командира роти та відмовився його виконувати. Дещо згодом він став фігурантом кримінального провадження за ч. 4 ст. 402 (непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці) Кримінального кодексу. Затримано військовослужбовця було пізніше – 11 грудня. Відмова Юрія М. від виконання наказу була також зафіксована на камеру телефону.

В судовому засіданні Юрій М. провину не визнав. Він розповів, що раніше, під час бойових дій, отримав контузію. Про погіршення стану здоров’я Юрій М. заздалегідь попередив командирів та просив дозволити пройти йому ВЛК. Однак, за словами Юрія М., ВЛК не звернула уваги на його скарги і визнала придатним для проходження військової служби. Відтак, станом на листопад 2023 року Юрій М. почував себе погано, як у фізичному, так і у морально-психологічному стані.

Крім того, Юрій М. повідомив, що у нього на утриманні є дитина, яка має інвалідність, та бабуся похилого віку. З огляду на зазначене, військовослужбовець попросив суд не призначати йому покарання у виді реального позбавлення волі.

Разом з тим, свідки – інші військовослужбовці роти морської піхоти, розповіли, що Юрій М. відмовився виконати наказ командира, оскільки злякався та й взагалі боїться води. На стан здоров’я чи поганий психологічний стан Юрій М. не скаржився. Також свідки повідомили, що відмова Юрія М. від виконання наказу негативно вплинула на психологічний клімат у підрозділі.

Дослідивши позиції сторін і покази свідків, суд зазначив, що наказ командира роти на формування річки Дніпро не носив «явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього».

Проходячи військову службу, Юрій М. відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був «свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків».

Суд підкреслив, що командир (начальник) «має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов`язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк».

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відтак, 11 квітня Снігурівський райсуд Миколаївської області визнав Юрія М. винуватим у вчиненні, правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.