Як Білецький з бійцями Третього корпусу вшанували прах героя визвольних змагань часів УНР та засновника ОУН Євгена Коновальця

Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький разом із бійцями корпусу провів церемонію прощання із засновником УВО та ОУН, командиром Корпусу Січових Стрільців полковником Євгеном Коновальцем. Церемонія прощання відбулася у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, зазначають Патріоти України,

Захід пройшов у першу ніч після повернення полковника додому. Про це повідомляє пресслужба Третього армійського корпусу.

"Сьогодні тут зустрічаються два покоління. Полковник Коновалець уособлює покоління січових стрільців, Чорних запорожців, бійців УВО, ОУН та УПА. Ми – покоління Майданів, АТО і великої російсько-української війни. Кожне з цих поколінь отримувало українську справу незавершеною. Ми – перше покоління, яке має реальний шанс розірвати важкий ланцюг і довести до кінця справу полковника та всіх великих попередників – боротьбу за велику, могутню і соборну Україну. Щоб більше не передавати цей важкий обов'язок нашим дітям і майбутнім поколінням", – заявив Адрій Білецький.

До собору домовину з Коновальцем доставили на відреставрованому бронеавтомобілі Austin часів Української революції. Біля храму полковинка зустріли коридором зі смолоскипів, військовослужбовців Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця.

До бронеавтомобіля Austin прикріпили артилерійський лафет, що за українською та європейською традицією символізує найвищу військову пошану.

До бронеавтомобіля також приєднали тридюймову гармату зразка 1917 року, яка свого часу перебувала на озброєнні армії УНР, зокрема дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця. Вона збереглася в автентичному вигляді: на ній залишилися оригінальні нарізи ствола, колеса, бронещит із бойовим пошкодженням, а також бронзові кріплення на гешетці, ручці та прицілі.

Під час церемонії бійці корпусу разом із Андрієм Білецьким вшанували пам'ять полковника Євгена Коновальця та прочитали молитву українського націоналіста. Запалені вогняні чаші стали символом передачі бороть за незалежність від попередніх до сучасних захисників України. Після цього в небо спрямували промені світла, що символізували незгасність української ідеї та продовження визвольної боротьби.