Як брехня впливає на ваш мозок: Шокуючі результати досліджень

З дитинства ми знаємо приказки: "Брехня має короткі ноги" і "Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Проте більшість із нас все одно брешуть щодня - від двох до двохсот разів на день, показують дослідження психологів, передають Патріоти України.

Часто це робиться «в добрих намірах», щоб не образити когось, або з почуття страху чи бажання маніпулювати. Однак нові наукові дані свідчать, що брехня може негативно впливати на роботу мозку.

Чому ми брешемо?

Дослідження показують, що найчастіше люди брешуть, щоб виглядати краще в очах інших або справити позитивне враження. Інші причини — приховати провину, уникнути неприємних наслідків, або здобути фінансові чи інші вигоди. Іноді брехня — це захист близьких від болючої правди.

Водночас більшість із нас не вміє розпізнавати брехню, а інколи навіть свідомо вірить у неї, що пояснює поширеність теорій змов і фейкових новин.

Як брехня впливає на мозок?

Американські психологині Джулія Лі (Університет Мічигану) та Ешлі Гардин (Вашингтонський університет) дослідили 500 людей, які у парах мали говорити або правду, або брехню. Виявилось, що ті, хто брехав, гірше розпізнавали емоції співрозмовника. Це, ймовірно, пов’язано із додатковим навантаженням на мозок через складність створення переконливої брехні, що призводить до зниження когнітивних функцій.

Брехня заради грошей

В іншому експерименті близько 2000 учасників грали в азартну гру, де деякі мали можливість брехати, щоб виграти гроші. Ті, хто брехав, робили це частіше, і згодом також гірше розпізнавали емоції в коротких відео з мімікою акторів.

Брехня руйнує соціальні зв’язки

Часте брехання ускладнює сприйняття емоцій і намірів інших людей, що є критично важливим у сучасному світі, особливо для роботи з людьми. Також це шкодить особистим стосункам, адже вміння розуміти й підтримувати близьких залежить від чутливості до їхніх почуттів.

Хоч у брехні не росте ніс, як у Піноккіо, зміни в мозку можуть бути набагато серйознішими.