Як картина знаменитого імпресіоніста допомогла визначити деталі історичного ландшафту Білої Церкви XIX століття (фотофакти)

Як відомо, найбільше місто Київщини, після самої столиці України, має багату історію. З Білою церквою міцно пов'язані імена великого князя Київського Ярослава Мудрого, гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, козацького полковника Семена Палія, зазначають Патріоти України.

1774 року великий коронний гетьман Польщі Ксаверій Браницький отримав у приватне володіння Білоцерківське староство. Наприкінці 1778 року граф вступив у володіння цими маєтками, які відтоді називалися Білоцерківським графством. За його життя тут протягом наступних десятиріч постали палац, знаменитий парк Олександрія та торгові ряди, котрі сприяли перетворенню міста на один з провідних центрів товарообігу Правобережної України.

Торгові ряди звели на Базарній площі у стилі ампір протягом 1801-1819 років. Відтоді вони стали візитівкою Білої церкви. Адже таку муровану розкіш комерційної нерухомості на Правобережній Україні можна було побачити хіба що в Києві на Подолі, що звели для знаменитих Київських контрактів.

Тому не дивно, що торговий комплекс в самому центрі Білої Церкви привертав увагу всіх приїжджих, в незалежності від їхнього фаху та ремесла. Однак образотворчих свідоцтв з краєвидами Білої Церкви давніх часів збереглося обмаль. Тому таке значення має картина "Біла Церква" польського імпресіоніста Яна Гжегоша Станіславського, написаній у 1890 році. На ній сучасним краєзнавцям вдалося впізнати фрагмент історичної Білої Церкви. Про це зокрема пише "Біла Церква ретроспективна" у фейсбук.

Так, на правому боці композиції чітко зображено Торгові ряди, комплекс який в різні часи називали Критим Ринком, а за радянської доби - БРУМом.

Ян Станіславський - уродженець Київської губернії, був одним із перших митців, хто розвивав імпресіонізм у польському живописі. Його робота і творчість тісно переплетені з Краковом, Парижем та Києвом

Хоча більшу частину життя митець провів у Польщі, регулярно відвідував українські землі, зокрема Київщину, і залишив чимало пейзажів, які з математичною точністю відображають природу й архітектуру України кінця XIX століття.

Його робота "Біла Церква" має не лише художню, а й велику краєзнавчу цінність. Це рідкісне візуальне свідчення міського простору того часу, яке дає можливість побачити, як виглядала Біла Церква понад 130 років тому