Як насправді виглядав Богдан Хмельницький: Унікальна ікона Покрова Богородиці XVII ст. розкриває свої таємниці

Свято Покрови з середніх віків сприймається днем українського війська. Русь-Україну під заступництво Богородиці віддав ще Володимир Хреститель. Однак наразі не відомо коли захисники України визначили Покрова своїм святом. З вцілілих рукописів знаємо, що українські козаки від початку свого самоврядування віддали себе під заступництво Богородиці.

Головна церква Запорізької Січі завжди іменувалася на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені.

До Пресвятої Богородиці козаки зверталися з молитвою, просили про допомогу в бою та захист під час навали ворогів.

Це пошанування Богородиці перейшли й у Гетьманщину, коли козацтво сформувало свою державу у XVII-XVIII століттях. Зі всіх православних храмів України тієї доби більше всього були присвячені саме Покрові

В Часи Гетьманщини виникло та процвітало «козацьке бароко», що породило новий тип ікони – «Козацьку Покрову». На цих іконах під накидкою й захистом Богородиці, зображували українських ієрархів гетьманів, старшину та значних козаків.

Сьогодні в українських музеях ікон типу «Козацька Покрова» вціліло лише трохи більше десятка. Серед них особливе місце займає ікона «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького й архієпископа Лазаря Барановича.

На іконі Богородиця зображена по центру, фронтально на повний зріст, що створює враження, ніби вона виступає з храму.

Це витончена молода жінка з привабливим обличчям, яка розправляє руки долонями до глядача, а плащем покриває всіх персонажів, які моляться на колінах обабіч неї.

Очі та голова Богородиці спрямовані до тих, кого вона захищає, та хто звертається до неї з молитвою.

На голові вона має єпископську митру, а на плечах - червоний плащ із золотим орнаментом.

Праворуч від Богородиці під її захисним плащем, дивлячись на неї, молиться єпископ Лазар Баранович (1620—1693), відомий церковний діяч та письменник.

Він отримав освіту та працював як викладач у Києво-Могилянській академії, обіймав посаду ректора у період з 1650 по 1657 роки.

У 1657 році Лазаря Барановича призначили єпископом, а в 1668 році він став архієпископом у Чернігові. У 1674 році він заснував друкарню у Новгороді-Сіверському, яку пізніше перенесли до Чернігова.

За час своєї діяльності він видав близько 50 книжок, серед яких його важливі проповіді під назвою «Меч духовний».

Ліворуч від Богородиці зображені особи, що знаходяться в молінні, та відображають політичні реалії Гетьманщини 1650-років.

На передньому плані, у зубчатій золотій короні та на колінах, зображений російський цар Олексій Михайлович.

За ним, також на колінах, стоїть Богдан Хмельницький, а поруч із ним дві жінки. Особливу увагу привертає погрудне зображення Богдана Хмельницького.

Темні фарби та виразні чорні очі додають образу реалізму та сили, що привертає увагу та викликає відчуття поваги перед цією історичною постаттю.

На голові Богдана Хмельницького — відома за іншими живописними творами червона гетьманська шапка з двома пір’їнами, оторочена чорним смушком.

У лівій руці Богдан Хмельницький тримає позолочену гетьманську булаву, яка символізує його владу та лідерство в Україні. Його образ на іконі цілком відповідає зображенню на відомій гравюрі 1651 року голландського художника В. Гондіуса.

Це надає іконі додаткового історичного значення та підтверджує автентичність представленого образу гетьмана Богдана Хмельницького. Можна також з великою долею вірогідності стверджувати, що ікона створенв за життя засновника Гетьманщини, або зразу після смерті Хмельницького писцем, що добре вивчив зовнішність Богдана,ґ. Вочевидь ініціатором або замовником створення ікони був Барановський, або святиня виготовлялась в монастирі, котрий перебував під його орудою.

Ікона «Покрова Богородиці» з портретом Богдана Хмельницького - це не просто красивий витвір мистецтва.

Це цінний історичний артефакт, що свідчить про велич Гетьманщини та глибоку віру українського народу.

Богдан ХмельницькийІкона Покрова Богородиці