В Україні ніколи не пірнали в ополонку на Водохреще, а воду, в яку зараз всі заходять, у цей день використовували для пиття і лікування. Традиція купання в крижаній воді ніколи не була українською, і ніякого відношення не має до християнства, вважає історик Сергій Шумило.
Експерт розповідає, що наші предки в мороз не пірнали в ополонку, а тим більше не роздягалися в присутності священників і не бруднили тільки освячену воду (яку після освячення набирали, щоб пити, а не купатися).
"Про такий ритуал ми не знайдемо в серйозних наукових дослідженнях українських релігійних традицій. Це є швидше постсовковським спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій. Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті рр. і особливо у 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом "багатовікової народної традиції". В результаті "моржівство" стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство", - підкреслює Сергій Шумило.
З посиланням на спогади старого запорожця Микити Коржа вчений запропонував познайомитися з описом, як насправді відзначали свято Богоявлення українські козаки на Запорізькій Січі. Як повідомляється, козаки збиралися на площі перед церквою та стояли тут рядами до завершення богослужіння.
По закінченні Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, в дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами й важкими гарматами йшли козаки; за козаками - маси простих людей. Люди виходили на середину Дніпра і слухали службу Божу. Коли архімандрит вперше занурював хрест у воду, "козаки одночасно кричали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала".
"Як бачимо, ні роздягання і пірнання в ополонку. А у козаків здоров'я і мощі було побільше нашого. Але навіть у них не виникало думки в мороз пірнати в ополонку без всякої потреби", - підкреслює історик.
Кожен дев'ятий вид перелітних птахів у світі перебуває під загрозою зникнення. Водночас чисельність майже половини таких видів скорочується, що свідчить про серйозні проблеми зі станом природних екосистем, передають Патріоти України. Такі дані містить ...
У Північній Дакоті науковці виявили надзвичайно рідкісну палеонтологічну знахідку — цілу доріжку слідів дорослого тиранозавра-рекса. Вважається, що хижак залишив їх приблизно 66,5 мільйона років тому, незадовго до масового вимирання динозаврів, передаю...
