Як святкували Йордан вдавнину: Чи купалися українські козаки в ополонці, історик розкрив особливості традиційного Водохреща

Експерт розповідає, що наші предки в мороз не пірнали в ополонку, а тим більше не роздягалися в присутності священників і не бруднили тільки освячену воду (яку після освячення набирали, щоб пити, а не купатися).

"Про такий ритуал ми не знайдемо в серйозних наукових дослідженнях українських релігійних традицій. Це є швидше постсовковським спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій. Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті рр. і особливо у 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом "багатовікової народної традиції". В результаті "моржівство" стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство", - підкреслює Сергій Шумило.

З посиланням на спогади старого запорожця Микити Коржа вчений запропонував познайомитися з описом, як насправді відзначали свято Богоявлення українські козаки на Запорізькій Січі. Як повідомляється, козаки збиралися на площі перед церквою та стояли тут рядами до завершення богослужіння.

По закінченні Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, в дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами й важкими гарматами йшли козаки; за козаками - маси простих людей. Люди виходили на середину Дніпра і слухали службу Божу. Коли архімандрит вперше занурював хрест у воду, "козаки одночасно кричали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала".

"Як бачимо, ні роздягання і пірнання в ополонку. А у козаків здоров'я і мощі було побільше нашого. Але навіть у них не виникало думки в мороз пірнати в ополонку без всякої потреби", - підкреслює історик.