У виникненні такого явища в Україні, як "бусифікація" відіграли роль кілька факторів. Про це розповів виданню IPG-journal директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха, передають Патріоти України.
Він пояснив, що, по-перше, у будь-якому суспільстві відсоток людей, готових добровільно померти за спільну справу, дуже обмежений і українці не виключення.
"Цей потенціал поступово вичерпується, що ми і бачимо в Україні зараз. Повномасштабна війна триває три роки, а це досить довго... На жаль, у суспільстві було створено певну атмосферу, що начебто ресурс добровольців є невичерпним", - зазначив фахівець.
Головаха пояснив, що треба було відразу розуміти, з ким Україна має справу, адже РФ - це країна, яка ставить на меті знищення української нації, України як держави.
"Отже, якщо нація хоче існувати, необхідно ухвалювати закони про мобілізацію, впроваджувати послідовну державну політику щодо мобілізації", - пояснив він.
Друге, на думку директора Інституту соціології НАН України, це демонстрація вертикальної солідарності. "Тобто першими до війська мали йти представники найвпливовіших верств населення і таким чином показувати приклад для інших. І я дивуюся, що цього не було продемонстровано, адже у будь-які часи аристократи першими йшли воювати – так, вони могли бути організаторами в армії, але їхня участь вважалася обов’язковою", - підкреслив фахівець.
Також Головаха назвав третій фактор – це надто розрекламований контрнаступ. Він пояснив, що психологія людей така, що їм значно легше не отримати чогось взагалі, ніж сподіватися на щось і потім не отримати цього.
"В іншому випадку це провокує великий стрес, відчуття втрати: щось було обіцяне, але воно не сталося. І це те, що відбулося з контрнаступом", - висловив думку соціолог.
"Будь-який успіх на фронтах суттєво змінює психологічний стан населення. Якщо не буде таких успіхів, буде дуже важко – хоча остаточної втрати стійкості та готовності захищати країну я не прогнозую", - зазначив фахівець.
Чи не перетворили соцмережі життя на нескінченну гонитву за розкішшю? Відео української волонтерки Ірини Тарасюк, яка розповіла про розмову з дівчатами 17–18 років, зібрало тисячі вподобайок і поширень. Її слова викликали жваве обговорення про сучасні ...
«Бардачок» — слово, яке звично звучить у розмовах автомобілістів. Але чи є воно правильним в українській мові та як назвати цю автомобільну комірку українською? У кожній машині є невеликий відсік, куди водії складають документи, окуляри, зарядки та інш...
