"Якщо ти читав Толстого-Достоєвского, то ти є культурною людиною": Українка, яка працює в західних вишах, розповіла правду про ставлення до російської культури за кордоном

Міф про «велику російську культуру», яка відображає «загадкову російську душу», досі живий у країнах Заходу і зруйнувати його, скоріше за все, не вдасться. Про це розповіла головна наукова співробітниця Інституту літератури імені Шевченка НАН України Тамара Гундорова, яка нині викладає курс української літератури у престижних іноземних університетах, передають Патріоти України.

За її словами, за кордоном не припиняється захоплення російською класичною літературою насамперед періодом реалізму. «Я бачила, як, приміром, у Принстонському університеті сотні студентів не лише гуманітарного, але й технічного напрямку записуються на курси про Толстого-Достоєвського», – зазначила докторка філологічних наук.

При цьому, підкреслює вона, студенти добре знають, що таке «імперський дискурс» та «колонізація», але у цьому випадку теоретичні знання не діють, а працює міф щодо «культурного капіталу». «Якщо ти можеш сказати, що читав Толстого-Достоєвского, ти є культурною людиною», – передає Тамара Гундорова відношення закордонних читачів до «російських класиків».

При цьому на тексти працює ціла індустрія, яка розбудовує і запаковує цей міф: опера, театр, кіно й коли людина всередині цього, то мимоволі стає залежним, зробила висновок фахівець.

На її думку, рання сентиментальна повість Федора Достоєвського «Білі ночі», яка минулого року несподівано зібрала понад 40 млн переглядів у спільноті книголюбів BookTok у мережі TikTok й стала четвертим найбільш продаваним перекладним твором у Великій Британії якраз через те, що твір короткий і зрозумілий. Він говорить про нещасну маленьку людину у великому світі.

«І ці настрої в нашому охопленому катаклізмами й потрясіннями світі знаходять відгук. Текст занурює в меланхолію і викликає емпатію не так до персонажів, як до себе самого», - знайшла рецепт популярності цього твору серед сучасників літературознавиця.