Яку городину, що полюбляють українці, в Європі називають вбивцею нирок

Для багатьох ревінь — це смак дитинства. Кислуваті компоти, ароматні пироги, варення, яке варили бабусі на початку літа. В Україні його й досі часто вирощують на городах, а на ринках навесні швидко розбирають яскраві рожево-зелені стебла, передають Патріоти України.

Втім, навколо цієї рослини давно точаться дискусії. У кулінарії ревінь нерідко вважають фруктом, хоча ботанічно це овоч. І водночас це продукт, з яким радять поводитися обережно.

Що насправді містить ревінь

Ревінь має досить насичений хімічний склад. У ньому є речовини, які можуть бути корисними для організму:

• вітамін C, що підтримує імунну систему;
• калій і магній, важливі для роботи серця та нервової системи;
• клітковина, яка стимулює травлення;
• органічні кислоти, що надають ревеню характерної кислинки.

Однак разом із цим у рослині міститься щавлева кислота. Саме вона стала причиною обережного ставлення до ревеню в багатьох країнах.

Чому говорять про ризик для нирок

Щавлева кислота у великих кількостях може:

• сприяти утворенню каменів у нирках;
• ускладнювати засвоєння кальцію;
• подразнювати слизову шлунка.

Особливо багато цієї речовини у листі ревеню, тому в більшості країн світу їх взагалі не вживають у їжу. У кулінарії використовують лише стебла — і переважно після термічної обробки.

Лікарі радять не захоплюватися ревенем людям, які мають:

• захворювання нирок;
• сечокам’яну хворобу;
• гастрит або виразку;
• подагру.

У таких випадках навіть сезонні десерти можуть створити зайве навантаження на організм.

Попри обережність, у багатьох європейських країнах ревінь залишається популярним сезонним продуктом.

У Великій Британії його вирощують промислово й печуть знамениті ревеневі пироги.
У Німеччині та країнах Скандинавії з нього готують киселі, джеми й соуси.
У Франції ревінь додають не лише до десертів, а й до соусів для м’яса.

Спільне правило всюди одне: використовують тільки стебла, а листя вважають непридатним до їжі.

Якщо ревінь вам подобається, повністю відмовлятися від нього не обов’язково. Достатньо дотримуватися кількох простих правил:

• використовувати лише стебла;
• не вживати його занадто часто;
• пити достатньо води;
• поєднувати ревінь із молочними продуктами — сиром, йогуртом або сметаною;
• перед приготуванням бланшувати стебла.

Також краще не поєднувати ревінь із продуктами, що теж містять багато щавлевої кислоти — наприклад, зі щавлем або шпинатом.

Ревінь — приклад продукту, який може бути і корисним, і проблемним водночас. У невеликих кількостях він урізноманітнює весняний раціон, допомагає травленню й додає стравам яскравого смаку.

Але, як і з багатьма сезонними продуктами, ключем залишається помірність. Особливо якщо йдеться про людей із хронічними захворюваннями.

Іноді навіть найтрадиційніші страви потребують уважного ставлення до того, що саме ми кладемо на тарілку.