Якщо військовозобов'язаний не з'явився по повістці до ТЦК для уточнення даних або на проходження ВЛК, йому загрожує штраф від 17 до 25 тисяч гривень. У разі протермінування до особи можуть застосовуватися додаткові санкції, зокрема і вилучення авто, передають Патріоти України з посиланням на.
Однак на практиці таке стається досить рідко. Подробиці розповіла адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Актум" Олена Хоменко, повідомляє ЗМІ.
Чи можуть конфіскувати авто за порушення правил мобілізації
У разі ухилення від мобілізації та несплати накладених штрафів (які можуть становити від 17 до 25 тисяч гривень кожен і нараховуватися неодноразово), до порушника можуть застосовувати додаткові санкції. Зокрема, це може бути арешт банківських рахунків, майна або тимчасове позбавлення водійських прав. Проте рішення про блокування рахунків ухвалюється виключно судом.
Як пояснила юристка Олена Хоменко, якщо штраф, наприклад, у розмірі 25,5 тисяч гривень не сплатити протягом 15 днів, його сума автоматично подвоюється. Таким чином, три невчасно несплачені штрафи можуть перетворитися на борг у понад 160 тисяч гривень.
"В рамках виконавчого провадження, якщо сума боргу сягає більше 165 000 гривень, то в такому випадку у 2025 році державний виконавець має право арештовувати та виставляти майно на продаж: на офіційні майданчики СЕТАМ щодо продажу рухомого та нерухомого майна, тобто авто може бути проданим", – пояснила вона.
Чому майно вилучають рідко
Олена Хоменко перевірила актуальну кількість судових справ щодо позбавлення водійських прав через порушення військового обліку. Таких справ виявилося небагато. З початку 2025 року суди розглядають 59 справ щодо позбавлення водійських прав через порушення військового обліку. Рішення вже винесено у 9 з них, решта 50 – ще перебувають на розгляді.
"Зараз основний масив справ складають оскарження штрафів, також відкриті виконавчі провадження саме за неоновлення даних та за повістки", – розповіла вона.
Як зазначають фахівці, процес притягнення до відповідальності триває довго, адже суди й без того перевантажені через воєнний стан. Крім того, на темпи розгляду впливають часті перерви через повітряні тривоги та інші обставини.
"Ще один фактор, який може обмежувати процес – необхідність сплати судового збору за подачу позову до суду. В державному бюджеті такі витрати ТЦК та СП не передбачені. Тому цю можливість не використовують масово", – розповіла юрист.
Що передувало
15 липня Верховна Рада України продовжила воєнний стан та мобілізацію на 90 днів, до 5 листопада 2025 року. "За" продовження воєнного стану проголосували 320 народних депутатів. Після продовження воєнного стану ВР продовжила й загальну мобілізацію в Україні. За законопроєкт віддали 304 голоси.
В Україні планують суттєво оновити пенсійну систему, а українці, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж, можуть розраховувати на підвищений гарантований мінімальний розмір пенсійної виплати. У 2026 році він становить щонайменше ...
В Україні до мереж енергомережі підключили понад 642 МВт розподіленої газової генерації. Під час атак на енергосистему така генерація дозволить зберегти живлення щонайменше критичної інфраструктури. З цієї потужності наразі в експлуатацію введено 491 М...
