Є нюанси: Чим СЗЧ відрізняється від дезертирства і яке покарання передбачено

В Україні самовільне залишення частини (СЗЧ) та дезертирство часто плутають, але це різні правопорушення з різними наслідками. Головна відмінність полягає у намірі військовослужбовця та в тому, чи збирається він повертатися до частини, передають Патріоти України.

Про різницю між СЗЧ та дезертирством пояснили на сторінці Рівненського обласного ТЦК та СП. В установі розповіли, що СЗЧ – це тимчасова відсутність військовослужбовця, який має намір згодом повернутися до служби. Дезертирство, натомість, передбачає повне ухилення від військових обов’язків і намір не повертатися.

За змістом, СЗЧ може бути пов’язане з особистими чи сімейними обставинами, конфліктами або психологічним виснаженням, але без наміру остаточно залишити службу. У випадку дезертирства йдеться про свідоме рішення назавжди покинути військову частину або не з’являтися до місця служби.

СЗЧ зазвичай кваліфікується після кількох діб відсутності, водночас дезертирство пов’язане з тривалим або безстроковим зникненням військовослужбовця.

Відповідальність також відрізняється. За СЗЧ (ст. 407 КК України) у воєнний час передбачено покарання від 5 до 10 років увʼязнення. За дезертирство (ст. 408 КК України) громадянину загрожує від 5 до 12 років тюрми.

Крім того, у випадку СЗЧ, повернення до служби та визнання помилки може пом’якшити покарання. Дезертирство при цьому кваліфікується як більш тяжкий злочин.

Нагадаємо, серед українських військовослужбовців найчастіше фіксуються два типи правопорушень. Це самовільне залишення частини й порушення правил поводження зі зброєю.