Є нюанси: Куди можуть направити після мобілізації та як визначається місце служби

В Україні зараз мобілізовують багатьох громадян, і серед них чимало – без жодного військового досвіду. До участі в обороні держави їх долучають після проходження військової підготовки. Проте надалі не всі мобілізовані одразу відправляються на фронт. OBOZ.UA зібрав роз’яснення про те, куди військовозобов’язаного можуть направити після призову та як визначається місце служби, передають Патріоти України.

Спершу – обов’язкова підготовка

Мобілізовані до лав ЗСУ обов'язково проходять військову підготовку. Її терміни можуть відрізнятися залежно від наявності або відсутності досвіду, а також певних обставин, але вони закріплені в законі "Про військовий обов'язок і військову службу" й не змінюються.

Так, навчання українців без військового досвіду, які були мобілізовані, триває у три етапи:

– БЗВП (базова загальновійськова підготовка) – 30 діб;

– фахова підготовка залежно від військово-облікової спеціальності – від 14 діб до 50 діб;

– колективна підготовка – до 15 діб.

Для новобранців без попереднього військового досвіду навчання може тривати два-три місяці. Протягом цього періоду майбутні військові здобувають новий військово-обліковий фах. Термін підготовки мобілізованих військових-десантників становить один-два місяці. Тривалість навчання людей із бойовим досвідом – до місяця, і до нього входить бойове злагодження та основи.

Після завершення відповідної підготовки такі особи повністю готові до військової служби. Вони можуть бути відправлені на фронт або для служби в тилу, пояснив раніше представник штабу Командування ДШВ ЗСУ Віктор Люльчак.

Де служать після мобілізації

Призов у межах загальної мобілізації в Україні відбувається для поповнення втрат, доукомплектування підрозділів Сил оборони та формування резерву армії. За словами юристів, механізм розподілу, залежить від військової необхідності та ситуації на фронті.

Тому мобілізованих відправляють служити у підрозділи, де необхідне комплектування/доукомплектування. Зокрема, до:

– з'єднань;

– військових частин;

– установ, організацій;

– вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) ЗСУ й інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

– правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Місце служби визначається за станом здоров’я військовозобов’язаного громадянина, який встановлюється за результатами проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), а також після проходження БЗВП перед службою та відповідно до потреб Сил оборони на той момент.

"До прикладу, у командувачів військових частин є необхідність у певній кількості людей конкретної спеціальності. Тож уповноважена особа ВЧ їде до навчального центру з цим переліком необхідних спеціальностей та набирає собі людей. До уваги береться передусім спеціалізація. Але також багато залежить від здоров’я мобілізованого. Бо траплялися випадки, коли людина має певну спеціальність, але її стан навряд чи підходить для того, щоб служити в цьому підрозділі", – зазначила адвокатка Олена Воронкова.

Чи гарантує відношення потрапляння до конкретної ВЧ

Громадянин, який підлягає мобілізації, може оформити відношення й домовитися з якоюсь військовою частиною, що прийде служити саме туди. Проте, за словами юристів, немає повної гарантії, що після навчального центру мобілізований потрапить саме туди, куди хоче.

Зазначається, що це пов’язано з бойовою необхідністю: десь на фронті є більш висока потреба у людях, ніж у цих військових частинах. Адвокатка Олена Воронкова пояснила, що перевестися військовим також буває складно. Якщо йдеться про одне оперативне командування, то більш реально, а якщо різні ОК – дуже важко.

"Це пов’язано з браком кваліфікованих спеціалістів, яких, звісно, ніхто не хоче відпускати зі своєї військової частини та віддавати комусь. Найбільш імовірний варіант потрапити в заплановану частину – це коли представник військової частини приїздить до навчального центру з відношенням та встигає забрати кандидата до того, як його забере хтось інший, – підкреслила вона.

Що передувало

В Україні правовий режим воєнного стану та загальної мобілізації продовжили ще на 90 днів – до 5 листопада 2025 року (вже 16-й раз після початку повномасштабної війни).

Загальній мобілізації підлягають військовозобов’язані громадяни, які здатні виконувати свій військовий обов’язок. Виняток становлять ті, хто мають право на відстрочку від служби, а також інші категорії осіб, передбачені законом. Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі не розглядається питання демобілізації воїнів, які захищають країну від російської агресії. За його словами, військові повернуться додому після перемоги.