Їх розривають чорні діри та космічні зіткнення: NASA показала незвичайні галактики

Рентгенівська космічна обсерваторія NASA «Чандра» зробила серію знімків, які демонструють різні етапи життя галактик — від активного зореутворення до руйнівного впливу зіткнень і надмасивних чорних дір. передають Патріоти України.

Для створення зображень використали десятки років спостережень «Чандри», а також дані космічних телескопів «Джеймс Вебб», «Габбл», Swift, NuSTAR та інших обсерваторій.

Галактики умовно поділяють на спіральні, еліптичні та неправильні. Спіральні, зокрема Чумацький Шлях, мають характерні рукави, тоді як еліптичні переважно складаються зі старіших зірок і можуть зберігати сліди минулих злиттів. Неправильні галактики не мають чіткої структури та часто є наслідком зіткнень, інтенсивного зореутворення або інших потужних космічних процесів.

У видимому світлі астрономи можуть спостерігати газ і пил. Однак рентгенівські дані дозволяють побачити значно більш енергійні та приховані явища. «Чандра» фіксує газ, нагрітий до мільйонів градусів, компактні зоряні залишки, наслідки вибухів зірок та речовину, яка отримує енергію від активних надмасивних чорних дір.

Ці процеси відіграють важливу роль у розвитку галактик. Потужні вибухи зірок і потоки речовини викидають матерію у космічний простір. Згодом частина цієї речовини може стати складовою нових зірок, планет та їхніх атмосфер.

На знімках також представлені галактики, які спостерігаються майже плазом. Серед них — Messier 33 та NGC 3938. Завдяки такому ракурсу добре видно їхні спіральні рукави, де розташовані області активного зореутворення та залишки потужних космічних вибухів.

NGC 1672 та NGC 1385 належать до спіральних галактик із перемичкою. Їхні витягнуті центральні структури складаються із зірок, газу та пилу. Вони можуть спрямовувати матерію до центральних областей галактик, створюючи умови для нових спалахів зореутворення.

Не менш цікаві галактики, які видно з боку. Такий ракурс дозволяє помітити структури, які складніше побачити при спостереженні «фронтально».

Зокрема, у NGC 4725, яку називають галактикою Кит, та Messier 82, відомій як галактика Сигара, астрономи спостерігають величезні гало та надвітри з газу, розігрітого до мільйонів градусів.

Численні зоряні вибухи викинули цей газ на тисячі світлових років у міжгалактичний простір. Разом із ним поширюються хімічні елементи, які утворилися під час еволюції зірок.

Таким чином, галактики постають не як статичні космічні об'єкти, а як динамічні системи, у яких руйнування, вибухи, переміщення речовини та народження нових зірок відбуваються протягом мільйонів і мільярдів років.