Індіанці їм сягали по коліно: Світлошкірі, рудоволосі гіганти Сі-Те-Ка, що приплили з-за океану тисячі років тому - одна з найбільших загадок Америки

Великі людські черепи, 15-дюймові сандалії та масивні відбитки долонь були виявлені під час розкопок у печері в Лавлоці, штат Невада, протягом минулого століття, пише daily mail.

Твердження про "Гігантів Лавлока" походять від корінних американців, які розповідали історії про жорстоке плем'я блідошкірих і рудоволосих загарбників, які вели війну з місцевими групами, перш ніж нарешті опинилися в пастці в печері і були винищені.

На думку археологів, ця історія, швидше за все, є перебільшенням фактів або навіть відвертою вигадкою, проте деякі свідчення продовжують надихати.

Перші артефакти, пов'язані з гігантами Лавлока, виявили на початку 1900-х років. Все почалося з того, що пара шахтарів уперше виявила гігантські останки у 1911 році. Вони шукали там гуано, екскременти птахів або кажанів, які довгий час були цінним джерелом добрив та інгредієнтом пороху.

Але, розкопавши гуано, ці старателі знайшли понад 60 людських скелетів велетенських розмірів. З побутових речей були також сандалі завдовжки 38 сантиметрів зі слідами використання та валун, на якому, мабуть, було вигравіровано масивний відбиток руки, що виглядав удвічі більшим за середню людську руку.

Радіовуглецеве датування пізніше показало, що людські останки та матеріал у печері датувалися періодом між 2030 та 1218 роками до нашої ери.

Північноамериканські племена пайуте, що мешкають у цьому регіоні, розповідають історії про групу варварів під назвою Сі-Те-Ках, котрі, як повідомляється, переселилася в цей район 3000 років тому. Відповідно до міфології пайуте, тоді ж Сі-Те-Ка почали вести війну з ними та їхніми сусідами, і в них теж було руде волосся.

Після других розкопок у 1931 році у статті Nevada Review-Miner стверджувалося, що на дні висохлого озера неподалік Лавлока було знайдено два колосальні скелети. Ці останки розміром від 2,5 до 3 метрів були муміфіковані способом, аналогічним практиці стародавніх єгиптян.

Доказів знахідки гіганських мумій у науковців наразі немає. Якщо це не містифікація, вони можливо приховуються у закритих колекціях, куди їх перепродали незабаром після виявлення. Крім американських товстосумів падких до сенсаційних знахідок, у зв'язку з цим можна пригадати сумнозвісну Аненербе, стуктуру засновану Генріхом Гіммлером, котра в 1930-ті скуповувала містичні реліквії по всьому світі, намагаючись таким чином укріпити "тисячолітній рейх" Гітлера.

Хоча це може здатися неймовірним, подібні історії про цих загадкових людей з'являються в обох континентах Америки.

У 16 столітті іспанський конкістадор на ім'я Педро Сьєса де Леон задокументував стару перуанську історію про расу людей-гігантів. Згідно з його записами, ці високі істоти «припливали морем на плотах з тростини [у вигляді великих човнів]» і що «деякі чоловіки були настільки високими, що від коліна і нижче вони були такими ж великими, як довжина звичайної людини».

Далі в Андах, між Перу та Болівією, було виявлено скелети з подовженими черепами. Цим останкам, вік яких, вважають, становить близько 3000 років, перевищують за розміром звичайні людські скелети. Примітно, що деякі з них мали руде волосся, що різко контрастувало з місцевим індіанським племенем пайуте. Деякі вчені пов'язують цей червоний колір із середовищем поховання. З іншого боку, деякі вбачають у цьому свідчення, що підтверджує існування Сі-Те-Ка та їхніх родичів у Південній Америці.

Згідно з легендою північноамериканських пайуте, навколишні племена зрештою об'єдналися для боротьби з Сі-Те-Ка. Ця армія "відважних гномів" загнала жорстоких прибульців у печеру, закидали стрілами та запалили вогонь біля входу, щоб ті не вибрались з пастки.

Хтось із загарбників загинув від стріл, хтось від вогню, хтось від ядухидиму. Згідно з розповідями, всі Сі-Те-Ка були вбиті у цій сутичці. І справді, є археологічні свідчення великої пожежі біля входу до печери.

Але деякі історики дають різні пояснення цим свідченням. По-перше, згідно з дослідженням Університету Невади, "гігантські" останки могли належати високим людям, їх зростання становило всього близько шести футів, а не восьми чи десяти.

Історики відзначають, що старіння в посушливих умовах пустелі може призвести до почервоніння темного волосся, що потенційно пояснює появу рудоволосих останків.