Його геній рівняли з самим Альбрехтом Дюрером: У Києві відкриють монумент знаковому художнику часів Українських визвольних змагань

Український скульптор Назар Білик, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, працює над пам’ятним знаком художнику Георгію Нарбуту.

Про це митець розповів в інтерв’ю Суспільне Культура, передають Патріоти України.

Білик зазначив, що не сприймає цей проєкт лише як роботу.

«Це ініціатива, яка мене глибоко цікавить і до якої я відчуваю особисту причетність», — пояснив скульптор.

Пам’ятний знак планують встановити на вулиці Рейтарській у Києві, навпроти Брами Заборовського. Саме там у часи Української Народної Республіки працювала майстерня Нарбута, де художник також викладав студентам.

За словами Білика, нині дворик і будівлю поруч реконструюють. Очікується, що пам’ятний знак з’явиться за кілька років.

Хто ж такий Георгій Нарбут

Георгій Нарбут (Юрій Іванович Нарбут) — український художник-графік та ілюстратор, один із найвизначніших майстрів української книжкової графіки початку ХХ століття.

Він є автором перших державних символів Української Народної Республіки — зокрема банкнот і поштових марок. Також Нарбут був одним із засновників і ректором Української академії мистецтв.

Як знавець геральдики він створив численні герби та ілюстрував низку історичних видань, зокрема «Малоросійський гербовник» (1914), «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Старовинна архітектура Галичини» (1905) та «Стародавні садиби Харківської губернії» (1917).

У березні 1917 року Нарбут переїхав до Києва. Тут він розробив поштові марки УНР номіналом 30, 40 і 50 шагів. У вересні того ж року став професором графіки новоствореної Української академії мистецтв, а згодом — її ректором.

У цей період художник створив серію українських державних паперів — банкноти, грамоти та листівки. Він також розробив проєкти Державного герба і печатки Української держави, які у 1918 році затвердив гетьман Павло Скоропадський.

В європейських мистецьких колах Георгія Нарбута сприймали як митця світового рівня, який зумів модернізувати українське мистецтво, зробивши його зрозумілим та цінним для Заходу, при цьому зберігаючи глибоку національну ідентичність.

Зокрема, у Європі Георгія Нарбута часто порівнювали з такими майстрами як:

Альбрехт Дюрер — через його надзвичайну майстерність у графіці та вміння поєднувати національні традиції з класичними європейськими канонами. Нарбута іноді називали «українським Дюрером» за його філігранну техніку та увагу до деталей.

Ганс Гольбейн Молодший — подібність знаходили у чіткості ліній та виразності портретних і шрифтових робіт.

Обрі Бердслі — порівняння виникало завдяки витонченості графічного стилю, хоча Нарбут згодом відійшов від впливу модерну до власного «нарбутівського» стилю, заснованого на українському бароко.

Кульмінацією творчості українського митця вважають Українську абетку — у ній Нарбут поєднав традиції українського рукопису та друкованої книги з досягненнями європейської типографіки.