Його найкращий друг загинув на місці: Неймовірна історія порятунку воїна, якого обстріляв танк росіян

У Дніпрі врятували тяжкопораненого бійця, що втратив ноги після пострілу ворожого танка під Красногорівкою. Допоки скривавленого захисника не вивезли з позицій, він відстрілювався з кулемета і зупиняв окупантів. Нині щодня робить вправи у реабілітаційному центрі, аби повернутися до побратимів, повідомляють Патріоти України.

Перші кроки на тренувальних протезах – 28-річний Володимир вчиться заново ходити. Це спеціальне обладнання, аби відчувати баланс та звикнути до рухів на протезах, пояснює фізіотерапевт. "Ми хочемо, щоб він навчився стояти самотужки, без цієї системи з використанням невеличкого допоміжного обладнання - палички чи ще щось", – каже медик.

Військовий саме стримував штурм окупантів біля Красногорівки, коли ворожий танк поцілив по ньому з побратимами. Найкращий друг загинув на місці. "Я був коло нього. Це в пʼяти метрах. Тягнули, а я ще відстрілювався, усвідомив я вже потім, як хотів стати на ноги", – каже військовий.

"Девʼять годин евакуації, важкої евакуації під обстрілами, на жаль, вибили нирки. І тут він перші дні був майже в такому стані, з якого не виходять. Володя переніс десятки операцій, але вже сьогодні стає на протези", – каже медик.

Завдяки зусиллям лікарів, вдалося зберегти життя. Нині нове випробування - ходити без болю. Володимира підтримує "Алмас" – ветеран, що сам після протезування, допомагає пораненим у лікарні не втрачати віри.

Військовий пішов до війська одразу після повномасштабного вторгнення, відтоді боронив Соледар, Бахмут та Часів Яр. Нині прагне якомога швидше повернутися до своїх, що і досі тримають Донеччину. "Майже повністю, можна сказати, відновився, якщо не вважати нижніх кінцівок. Багато курить, матюкається, але видно, що він – справжній українець, який має дуже високий градус життя. Не хоче ані одної секунди бути на ліжку, весь час в рухах", – каже лікар.

Поки найближча мета – пройти півсотні метрів. Володимир прагне якомога швидше опанувати тренувальні протези, аби бігати вже на нових – зі штучним коліном. Тоді, сподівається, його знову повернуть на Донеччину до побратимів.