Одне з найунікальніших міст України — Вараш — має непросту історію назв, тісно пов’язану з радянським минулим і розвитком атомної енергетики, передають Патріоти України.
Перша письмова згадка про поселення датується 1577 роком. Тоді воно фігурувало як Гвараш і належало князю Михайло Чорторийський. Походження назви досі викликає суперечки: серед версій — слов’янська, іранська, угорська та навіть пов’язана з давніми культами.
Новий етап в історії міста розпочався у 1970-х роках, коли поруч почали будувати Рівненська атомна електростанція. У 1977 році населений пункт отримав назву Кузнецовськ — на честь радянського розвідника Микола Кузнецов, якого в СРСР вважали героєм, а сучасні оцінки його діяльності залишаються суперечливими.
У 2016 році в межах декомунізації місту повернули історичну назву — Вараш. Це стало частиною загальноукраїнського процесу відмови від радянських топонімів.
Сьогодні Вараш — це сучасне місто енергетиків із розвиненою інфраструктурою. Рівненська АЕС має чотири енергоблоки та відома складними інженерними рішеннями через геологічні особливості місцевості. Градирні станції стали впізнаваним символом міста.
Окрім промислового значення, Вараш поступово розвиває туризм: сюди приїжджають на екскурсії до АЕС та незвичні події на кшталт забігів під градирнями.
Після кількох місяців простою на радіаторах може накопичуватися значно більше пилу, ніж здається на перший погляд. Особливу проблему становлять важкодоступні куточки, оскільки звичайна ганчірка часто не може до них дістатися, передають Патріоти України...
В Ужгороді попит на оренду житла суттєво перевищує кількість доступних квартир. На ринок нерухомості впливає нова хвиля внутрішньої міграції, а також побоювання українців щодо складної зими. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» про ціни на оренду житл...
