Історія матері загиблого на Донбасі Героя зворушила українців

"Я дивилася новини, де розповідали, що сьогодні в Широкиному один боєць загинув, і говорила: "Це не мій син, він – живий, це не Денис". Ось так телевізору і говорила... Знаєш, коли привезли його... побачила ... Але ж є мами, які навіть не бачили своїх дітей, коли хоронили. Не вірила, чекала, передавала посилки ще хлопцям. За 10 днів їх вивели. І я чекала – ось же хлопців вивели, ось вони всі разом поїхали на море, а там і приїде", – розповідає про пережите горе мама воїна, який загинув 10 червня 2015 року за оборону села Широкине.

Через деякий час після загибелі сина жінка зустрілася на Лук'янівському військовому кладовищі з волонтеркою і розповіла про свій новий сенс життя. "Незважаючи на все пережите, вона повторювала: "Потрібно жити!". Жінка досі допомагає побратимам сина, щотижня плете маскувальні сітки на передову, час від часу відвідує поранених у шпиталі, підтримувала військових на відборі до збірної Invictus Games: Team Ukraine, садить дуби в пам'ять про сина і вірить в Україну. Чого їй варто це все, знає тільки її материнське серце. Пам'ять про сина вона гідно несе вже майже п'ять років", – пише волонтерка.

"Просто пам'ятайте, що таких матерів у нас тисячі. Не забувайте про них та їх дітей. Тому що кожен з них не просто віддав своє життя за те, щоб ми жили у своїй країні, а й пожертвував щастям своєї матері. Я дякую кожній з них! Подякуйте і ви", – додала вона.

Пост знайшов відгук у серцях українців, і вони залишили під ним 10 тисяч лайків, понад 700 коментарів і 1,2 тисячі репостів. "Низько вклоняємося Вам, дякую Вам за сина-Героя, від усіх матерів дякую, що допомагаєте нашим хлопчикам йти до перемоги", "Немає слів, які вгамують біль материнського серця! Царство небесне сину! Мамі – співчуття і сили нести цей непосильний тягар!", "Навіть мільйони "дякую" не погасять біль ні на хвилину, але це маленьке слово хоч трошки покаже, що все зроблено не дарма", "Низький уклін вам, матері Героїв", – пишуть люди під історією Людмили Хомчук.

"Ніякі слова розради не допоможуть, не вгамують біль материнського серця. Вічна пам'ять вашому синочку і всім, хто загинув за волю України", "Дякуємо Вам за сина! Дякуємо за підтримку наших воїнів, за життя в пам'ять про сина. Ви – справжня українська мама!", "Дякую за сина! Низький уклін вам і тисячам матерів, які не дочекалися своїх синів!" – продовжують дякувати матері Героя у коментарях.