ІТвець із Київщини прийняв пологи у дружини за допомогою відео з YouTube, бо місцеву лікарню окупанти розбомбили

Стріляли з танків та закидували мінами, коли у палатах народжувались діти - пологовий будинок у Бузовій окупанти знищили вщент, передають Патріоти України.

Перші снаряди полетіли у клініку, коли в приміщенні було 40 пацієнтів. У перші дні повномасштабної війни, під обстрілами, медики допомогли народитись аж 15 немовлятам. Тепер замість пологового будинку – згарище, але життя перемогло: всі хто у ньому був у час ворожого наступу, залишились живими, йдеться в ТСН.

Пологовий будинок у селищі Бузовій на Київщині, став мішенню для танків окупантів. Перші снаряди у будівлю клініки прилетіли ще тоді, коли у палатах народжувались діти.

«У нас було майже 40 пацієнтів і починаючи від 24 до 28-ого в нас було 15 пологів. 15 немовлят і залишалися ще вагітні жінки, яких першого числа вивели», - розповідають працівники пологового.

Лікарі продовжували приймати пологи, коли у медзакладі вже зникло світло. Під світло ліхтариків з телефонів акушерок тут народилось останнє немовля. Тоді ж і зрозуміли – конче треба евакуюватись, бо вже із вікна палат виднілись ворожі танки.

Ворожі панцерники, які на наприкінці лютого вже заблокували трасу біля клініки, відібрали останню надію на медичну допомогу під час пологів у Марії, яка мала народжувати у цьому ж пологовому. Але через бойові дії із власного дому, неподалік клініки виїхати не могла, та і вже й не було куди.

«Побачили російську техніку – танки, БМП, колона йшла на Київ. Я розуміла, що там мій пологовий. І як я буду народжувати? Мені почали писати мої друзі, а ти бачила, пологовий розбомбили? Я не могла повірити своїм очам, почала плакати. І уже перейми», - пригадує Марія.

Приймати пологи довелось чоловіку Марії Олексію. «Я ввечері сів, відкрив YouTube, подивився ролик, як приймати пологи. Що у нас дома було? Для дезинфекції рук. І ближе до ночі, перейми сильніше», - пригадує чоловік.

Під канонаду вибухів і перелякані погляди старших доньок Марія народжувала сина. «Ми пів години не могли розродитися, він застряг. Прокололи пузирь і через це ми трохи згаяли час. І це було страшно. Потім було страшно, що він не буде кричати. Він виліз і одразу почав кричати», - пригадує мама малюка.

Олексій впорався на відмінно. Це і підтвердили лікарі, які оглядали Марію, коли сім’ї вдалося вирватись із пекла окупації. Олексій каже, допоміг і досвід партнерських пологів зі старшими доньками. Тепер чоловік жартує, хоч за професією IТівець, вже може асистувати акушеркам. Здоровий тримісячний малюк Артем тому підтвердження. Ім’я хлопцю вибирав батько. «Я побачив, що з завода «Артем» відвантажують «Стугни». І сказав – Артем», - каже чоловік.

Звільнення Київщини родина зустріла у Європі. Тепер планує повертатись додому. А от охоронець пологового Ігор не ризикнув виїжджати під обстрілами і увесь час боїв був на території медзакладу. «Бо не поміняли мене. Я заступив на чергування. Ніч, спати нема де. Я пішов у туї, там у нас альтанка. Одноразові халати старі понаходив і в туях ліг», - пригадує чоловік.

Він бачив, як палали вже порожні палати та операційні медзакладу, після влучання танків окупантів. А й сам ледь не став мішенню для російських солдатів. «Вони мене відвели, поставили на коліна і сказали роздягатись. Бурят каже, один до другого: «шукай у нього наколки», - пригадує Ігор.

Тепер разом з керівником медзакладу розбирають згарище. У приміщення пологового двічі поцілили з танку, ще й закидали мінами та снарядами. Від таких влучань вигоріло кілька поверхів. Температура займання була шалено високою, що поплавились навіть міжповерхові перекриття. «Практически 80 % обладнання знищено», - каже директор. В такі масштабній пожежі, просто диво – вціліла паперова книга відгуків з добрими побажаннями персоналу.