Катастрофа цивілізації бронзової епохи: Науковці вийшли на новий рівень розуміння того, що сталося 3200 років тому, коли загинули майже всі великі держави Східного Середземномор'я та Близького Сходу

Приблизно 1200 року до нашої ери протягом кількох десятиріч в регіоні Східного Середземномор'я зникла ціла низка розвинених держав пізньої бронзової доби і відкинуло людство у його розвитку далеко назад — подія, що увійшла в історію як бронзовий колапс або катастрофа цивілізації бронзової епохи. Треба розуміти, що регіон про який йдеться складав основу тодішньої прогресивного розвитку людства і містив близько 50 млн жителів - половину населення Землі, зазначають Патріоти України.

Нове дослідження аспірантки Стокгольмського університету Кетрін Пауер та професора Цюн Чжан, опубліковане у виданні Science Advances, доводить: причиною занепаду були не міфічні чвари богів, а затяжна кліматична катастрофа, спричинена рідкісним збігом природних факторів.

За допомогою передової кліматичної моделі EC-Earth 3.3.1 науковці відтворили зміни клімату Середземномор’я за останні 8000 років. З’ясувалося, що регіон упродовж тисячоліть зазнавав поступового висушування через повільні зміни орбіти Землі. Проте вирішальним фактором стало накладання короткострокових циклів коливань в Атлантичному океані та атмосфері (зокрема Атлантичної меридіональної обертальної циркуляції) на цей тривалий фоновий тренд.

Збіг піків засушливих фаз створив кілька тривалих періодів катастрофічного браку води в Східному Середземномор'ї. Згідно з даними моделі, рівень опадів у регіоні впав на 15−30%. Посуха розпочалася на Балканах близько 3400 років тому, а до 1050 року до н. е. супроводжувалася ще й відчутним похолоданням.

Недостатній рівень опадів завдав нищівного удару по сільському господарству та продовольчій безпеці. Доісторичні технології не дозволяли транспортувати великі обсяги продовольства, тому неврожай швидко призводив до масового голоду, соціального хаосу та конфліктів. Виснажені цивілізації, включаючи мікенську Грецію, хетів та царства в районі Трої, стали беззахисними перед набігами «народів моря» або внутрішніми розпадами, зануривши регіон у майже 400-річний період хаосу.

Дослідники підкреслюють, що ці висновки мають важливе значення і для сьогодення. Середземномор’я залишається однією з найвразливіших зон планети, і майбутні ризики посух залежатимуть не лише від глобального потепління, а й від того, як антропогенні зміни взаємодіятимуть із природними океанічними циклами.