"Катували не заради інформації, а просто розважалися": Звільнений українець розповів про жахи полону (відео)

Вчора, 29 грудня, в ході обміну полоненими був звільнений житель Слов'янська, бізнесмен Іван Катишев, який провів в застінках НЗФ майже 3 роки за звинуваченням в «державній зраді». Зворушливу зустріч з матір'ю на КПВВ «Майорське» відзняли журналісти, передають Патріоти України.

Іван Катишев народився в Дзержинську, потім проживав в Алчевську Луганської області і в Слов'янську. Свого часу він закінчив академію МВС, але займався підприємницькою діяльністю. Іван повідомив, що не є військовослужбовцем ЗСУ, і потрапив в полон як цивільна особа.

Мати полоненого Тетяна Катишева розповіла, що до останньої хвилини не вірила, що її син буде звільнений. У 2017 році вона приїжджала на обмін, проте ім'я сина з невідомої причини було виключено зі списку.

«Ради звичайно, що все це закінчилося, ці кошмари, чоловік інсульт переніс через це, - розповіла крізь сльози жінка. - Якась надія була, звичайно. Слава Богу, що все сталося, що тут, на українській землі ми зустрілися. Спасибі Зеленському».

У полоні молода людина провела майже 3 роки. Умови утримання були важкими. В'язні майже не спілкувалися з родичами, на прогулянку їх не виводили, сам Іван сидів в одиночній камері. Ставлення до полонених було різним, повідомив він, і повністю залежало від людини.

«Були, звичайно, моменти, коли я думав, що фашизм не переможений і ще процвітає. Були різні ситуації, були тортури, все було... Тобто, не для того, щоб витягнути якусь інформацію з людини, а просто знущалися і все», - сказав Іван.

За його даними, в полоні ще залишилися наші люди, яких необхідно звільняти. «Там ще залишилися хлопці наші. Ті, що я знаю - 5-6 чоловік як мінімум. За що їх тримають в ув'язненні - сказати не можу. Я був ізольований: без зв'язку, без листів - без нічого. Особисто мене звинуватили в "державній зраді", і не тільки», - розповів Іван.

«Треба всіх поміняти, - додала мати звільненого. - У них у всіх одна причина [для арешту, - ред] - "зрада батьківщині". А який "батьківщині"? Я не знаю…".