Хеопс міг лише реставрувати циклопічну споруду: Єдине з семи чудес світу, що дожило до наших днів, імовірно, збудувала невідома цивілізація задовго до фараонів, - дослідник

Велика піраміда в Гізі знову змушує світ переглянути уявлення про минуле. Те, що століттями вважалося беззаперечною істиною, сьогодні тріщить під тиском нових даних. І справа не в легендах чи міфах, а в самому камені — точніше, в тому, як він зруйнувався з часом, передають Патріоти України.

Понад 100 років історики та єгиптологи були впевнені: піраміду Хеопса збудували близько 2580 року до нашої ери. Однак італійський інженер Альберто Доніні з Болонського університету пропонує зовсім інший сценарій. За його висновками, монумент може бути на десятки тисяч років старшим — і фараон Хеопс, ймовірно, лише відновив уже існуючу споруду.

У своєму дослідженні Доніні використав метод відносної ерозії — REM. Його логіка проста: якщо порівняти ступінь зношення каменю, який тисячоліттями був відкритий піску, вітрам і дощам, із блоками, що стали доступними природі лише кілька століть тому, можна визначити реальний вік конструкції.

І тут виникає несподіванка. Камені біля основи піраміди виглядають значно старішими, ніж ті, що були приховані облицюванням до XIV століття. Різниця в ерозії настільки суттєва, що її важко пояснити лише кількома тисячами років.

За розрахунками Доніні, рівень зносу більше відповідає споруді, яка пережила кінець льодовикового періоду — тобто могла бути зведена близько 25 тисяч років тому.

Хеопс — будівельник чи реставратор?

Якщо ця гіпотеза вірна, то роль фараона Хеопса кардинально змінюється. Замість «архітектора піраміди» він міг бути її відновлювачем — правителем, який адаптував давній монумент до власної епохи, укріпив конструкцію та додав символіку своєї влади.

Такий сценарій пояснює й низку інших загадок: надзвичайну точність споруди, рівень інженерної думки та використання технологій, які виглядають надто складними для відомого нам Стародавнього Єгипту.

Ідея про існування розвиненої цивілізації задовго до шумерів чи єгиптян звучить провокативно, але вона дедалі частіше з’являється у наукових дискусіях. Геологи, кліматологи та інженери знаходять усе більше ознак того, що людська історія може бути значно глибшою, ніж підручникові 6–7 тисяч років.

Піраміди в цьому контексті перетворюються не просто на символ Єгипту, а на можливий артефакт загубленої епохи — часу, коли клімат був іншим, а рівень знань людства міг перевищувати наші уявлення.

Звісно, гіпотеза Доніні ще потребує перевірки та незалежного підтвердження. Єгиптологія — консервативна наука, і такі заяви не змінюють історію за одну ніч. Але вони відкривають важливе поле для дискусій і нових досліджень.

Одне зрозуміло вже зараз: Велика піраміда ще не сказала останнього слова. І, можливо, найдавніші таємниці людства досі мовчки зберігаються в її камені.