Хімія щастя: Учені з’ясували, що відбувається в мозку закоханих

Нещодавні дослідження, проведені на степових полівках, розкривають, що дофамін, гормон, що викликає задоволення, відіграє ключову роль у формуванні та підтримці почуття любові.

Учені зазначають, що мозок виробляє більше дофаміну, коли ми сумуємо за нашими партнерами, але цей хімічний слід зникає після розриву стосунків. Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, сфокусоване на степових полівках, представниках 3−5% ссавців, які утворюють моногамні пари.

Старший автор дослідження, доцент кафедри поведінкової нейробіології в Каліфорнійському університеті в Боулдері, Зої Дональдсон, стверджує, що їхня робота допоможе зрозуміти, як внутрішньо функціонує людський мозок, коли йдеться про формування близьких стосунків і подолання їхнього розриву.

Використовуючи сучасні технології нейровізуалізації, вчені вимірювали активність дофаміну в прилеглому ядрі степових полівок у реальному часі. Експеримент включав сценарії, де полівці доводилося перетинати перешкоди, щоб зустріти свого партнера, і результати були вражаючими.

За словами першого автора Енн Пірс, щоразу, коли полівка наближалася до свого партнера, реагуючи на возз'єднання, активність дофаміну в їхньому мозку порівнювалася з «рейвом». Сяюча паличка, що представляє рівень дофаміну, блимала інтенсивно в моменти близькості та взаємодії.

Експерименти також включали ситуації, де пару полівок розлучали на кілька тижнів. При возз'єднанні після цього періоду, характерний сплеск дофаміну знижувався, що вказує на зміну «хімічного відбитка» бажання в мозку.

Дональдсон підкреслює, що ці відкриття можуть бути ключем до розуміння психології міжособистісних стосунків у людини. Хоча необхідні додаткові дослідження для підтвердження результатів, вчені сподіваються, що їхня робота прокладе шлях до розроблення нових методів лікування для людей, які стикаються з психічними захворюваннями, що впливають на соціальну сферу життя.

Підкреслюється, що результати, отримані у степових полівок, потребують додаткових досліджень для визначення їх застосовності до людини.