Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Головне:
Мінсоц пообіцяв відв'язати прожитковий мінімум від "невластивих платежів", а насправді фактично збирається збільшити левову частку всіх штрафів. Покарання можуть посилити за: втечу з армії, зберігання наркотиків, розголошення даних слідства, підкуп, незаконне збагачення, незаконне будівництво і ще десятки різних порушень.
Зараз розмір більшості фінансових санкцій прив'язаний до неоподатковуваного мінімуму – 17 гривень. Якщо ж документ під авторством Мінсоцу підтримає Рада, то для розрахунків будуть використовувати "штрафну ставку". Її розмір не може бути меншим за 17 грн і рахується як 0,3% середньомісячного доходу порушника за минулий рік.
Розберемо на конкретному прикладі. Зараз, якщо поліція зупинить водія на авто з поломкою (розбиті фари), доведеться заплатити штраф у 340 грн (20 мінімумів). За новими правилами, якщо середньомісячний дохід водія 20 тисяч гривень, то штраф складе 1500 грн (20 ставок). А якщо порушник оформлений на мінімалку або офіційно не працює, то заплатить ті ж 340 грн.
Такий підхід створює нерівність. За одне і те саме порушення покарання буде різним. Можливо, переглядати розмір штрафів справді варто, але чи справедливо карати більше тих, хто чесно декларує свій дохід?
З іншого боку, якщо вже брати зі всіх у відсотках від прибутку, то в нерівному становищі опиняться, наприклад, пенсіонери. Якщо за кермом автомобіля з розбитою фарою, наприклад, опиниться українець з пенсією в 1700 грн, йому також доведеться заплатити штраф у 1500 грн. А тоді штрафна ставка складе вже не 0,3% його середньомісячного доходу, а 1%.
У Міністерстві соціальної політики кажуть, що штрафи відкріпили від прожиткового мінімуму. Однак "під шумок" хочуть без додаткових обговорень, консультацій і розрахунків поміняти всю систему штрафів. А якщо "Слуги народу", коли будуть голосувати законопроєкт, звернуть увагу тільки на частину про "вдвічі збільшити прожитковий мінімум" і синхронно підтримають ідею, вже незабаром карати українців будуть по-різному.
Головне:
Документом пропонується прибрати із закону норму, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути меншою за прожитковий мінімум. Тепер же мінімальний посадовий оклад для підприємств небюджетної форми має становити не менш ніж 50% мінімалки, а ось для бюджетників, прокурорів, антикорупціонерів, військовослужбовців, чиновників рішення про те, скільки платити, буде ухвалювати Кабмін.
Що це означає? Складаючи бюджет України, Міністерство фінансів оцінюватиме, скільки грошей вони можуть виділити на заробітні плати. І якщо ситуація буде погіршуватися, наприклад, виплати на обслуговування і погашення держборгу виростуть, то Кабмін отримає право додати бюджетникам копійки.
Наприклад, мінімальний оклад прокурора має складати 12 прожиткових мінімумів. Прокурор регіональної прокуратури має отримувати на 20% більше, прокурор Генпрокуратури – на 30% більше. Якби прожитковий мінімум, як і обіцяють, збільшили приблизно до 4 тис. грн, то в Генпрокуратурі заробляли б 62,4 тис. грн.
Усіх, хто заробляє з бюджету, зокрема і прокурорів, таких гарантій позбавляють. Замість цього їхню ставку буде вручну визначати Кабмін. Проблема в тому, що уряд за бажанням зможе економити на заробітних платах, визначати їх розмір на свій розсуд.
Інша проблема полягає в тому, які ще виплати Кабмін відв'яже від соцстандартів. "Реформа прожиткового мінімуму" тільки почалася. І саме до цього показника "прив'язана" мінімальна пенсія, розмір аліментів, різні посібники. Чи знайде уряд на це гроші, враховуючи, що кожну третю гривню вони віддають на держборг, а бюджет не виконується, – питання відкрите.
З іншого боку, і відв'язувати соціальні виплати від прожиткового мінімуму не можна. Це грубе порушення 46-ї статті Конституції, у якій йдеться:
"Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".
"Проблема починається, коли під шумок простягають питання відв'язування від прожиткового мінімуму соціальних виплат і заробітні плати. Це неправильно і, до того ж, незаконно. Стаття 46 стаття Конституції України говорить, що пенсії та інші соціальні виплати, які є основним доходом, не можна виплачувати в розмірі нижчому, ніж прожитковий мінімум.
Мені здається, що уряд сам не розуміє, що вони роблять. Вони написали смішну цифру в 4251 грн. У мене питання: де вони взяли цю цифру? Методика розрахунку прожиткового мінімуму була скасована судом. За три місяці турборежиму вони не ухвалили нову методику і не змінили закон про прожитковий мінімум. Як так?
Гаразд, давайте візьмемо цифру приблизно 4 тисячі гривень. Зараз у нас середня пенсія в Україні 3020 гривень. П'ять мільйонів українців отримують до 2 тисяч гривень пенсію. Сім мільйонів отримують пенсію до прожиткового мінімуму. Ви уявляєте, скільки потрібно грошей, щоб вийти на їхній прожитковий мінімум? Потрібно збільшити видатки Пенсійного фонду сміливо на 200 мільярдів гривень".
"Методику розрахунку прожиткового мінімуму справді скасували, але Мінсоцполітики продовжує робити моніторинг. Що стосується зарплат, законопроєкт, який я бачила, вводить базову величину для окладу. Це буде суто розрахунковий показник, з огляду на бюджетні витрати. Це силовики, чиновники. Їх прив'яжуть до базової величини.
Поки не дуже зрозуміло, як буде розраховуватися ця базова величина. Або методику ухвалять, або Мінфін це робитиме взагалі базуючись на своїх міркуваннях. Я б не сильно хвилювалася за наших прокурорів і суддів, у них є багато способів, як збільшити фактичний розмір зарплати. Ситуація, коли оклад – третина заробітку, ненормальна.
Але найближчим часом не варто чекати збільшення прожиткового мінімуму. До бюджету на 2020 й рік прописали: "зробити кроки". Які кроки? Наступного року, зрозуміло, ситуація вже мінятися не буде. Якби Кабмін мав рецепт, вони б не прописували це так обережно".
"В чому проблема? Ставку переприв'язують. Небюджетна сфера – 50% мінімальної зарплати, а ось у бюджетній мінімальний оклад визначатимуть, зважаючи на показники бюджету на наступний рік. Це розрахунки Міністерства фінансів – з огляду на те, що ми можемо собі дозволити. Коли йдеться про двох співробітників однієї сфери, один із яких працює в держустанові, а інший – в такому ж приватному закладі, вони отримуватимуть зарплату за абсолютно різною системою розрахунку. Це призведе до дисбалансу на ринку праці та перетоків з однієї сфери в іншу.
Показник буде визначатися наприкінці бюджетного процесу. А це дуже велика стаття витрат держбюджету. Я не розумію, як технічно, зважаючи на який показник, має розраховувати зарплатну сітку бухгалтер районного відділення освіти. Технологічно я не розумію, як розраховувати з огляду на показник, який визначать тільки, коли всі забаганки до кінця року зведуть воєдино й позначать цифру. Закладається механізм, за яким ніхто не працював і який (буду радий, якщо я помиляюся) буде мертвонародженим".
Президент Володимир Зеленський обіцяв, що всі зарплати і пенсії в Україні будуть виплачені згідно із законом, уряд має на це гроші. Крім того, у березні 2025 року буде проведено індексацію пенсій, що частково компенсує зростання споживчих цін, передают...
На Полтавщині засудили чоловіка, який відмовився від мобілізації. Суд призначив йому 3 роки позбавлення волі.Про це стало відомо з вироку Лубенського районного суду Полтавської області, повідомляє ТСН. Раніше його визнали придатним до служби, передають...
