Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Зараз дівчина - перукар і вокалістка рокабіллі-групи Screamin Meemies, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.
Спочатку сім'я Аліси жила в Аліканте, портовому місті з вузькими вуличками та двоповерховими білими будинками. У них був триповерховий будинок з гаражем і басейном на обриві біля моря.
"Пам'ятаю, що у нас навіть була своя прислуга. Коли мені було п'ять років, цей великий будинок довелося продати та переїхати в бунгало в закритому житловому комплексі. Там все було скромніше, - згадує Аліса, - В побуті ми з батьками спілкувалися на якомусь іспансько-російському суржику, але моя рідна мова - іспанська. Я вчилася в іспанських школах, читала іспанську літературу. Моя мама вже понад 20 років живе в Іспанії, але до сих пір не говорить по-іспанськи. Папи, на жаль, вже немає в живих".
Коли згадує дитинство, автоматично перемикається на іспанську мову. Одне з найяскравіших спогадів - циганські квартали Аліканте. Там прямо у дворах мешканці будинків самі для себе влаштовують великі концерти.
У східному регіоні Валенсії в березні проходить свято Лас Фальяс. Іспанці зустрічають весну, тому міста східного узбережжя на кілька днів заповнюються феєрверки, гулянками та танцями до ранку. Дівчина назавжди запам'ятала ці святкові салюти й петарди.
"У дитинстві у мене була подружка Дезіре. Коли мене заносило в її район, я завжди знала, що можу зайти в її будинок, щоб поїсти, попити та відпочити. І так з усіма друзями й знайомими. Іспанці завжди раді спонтанним гостям, - розповідає Аліса, - У дворі нашого будинку був басейн. Здається, ми з друзями цілодобово в ньому купалися. Хлопці постійно влаштовували війнушки - кидалися один в одного пакетами з водою. Думаю, прибиральниці нас проклинали. Ще в нашому домі був телескоп, ми з друзями збиралися вечорами та розглядав зірки. І, звичайно ж, ми кожен день ходили на море".
Іспанські школи сильно відрізняються від українських. В Іспанії дітям ставлять високі оцінки за те, що вони формулюють і висловлюють власну думку. "В Україні я вже закінчувала школу, кілька разів пробувала говорити свою думку, і мене відразу тиснули, - зазначає Аліса, - Там всі прагнуть бути open-minded і заохочувати самовираження. Я дуже добре запам'ятала, що в шостому класі у нас були уроки по сексології. А в Україні куди не глянь - суцільно табуйовані теми".
Більшість іспанців встає о 8 ранку. Спочатку вони роблять іспанський сніданок: великий тост або багет, тертий помідор і пармезан, оливкова олія, перець і хамон. До сніданку обов'язково кава або апельсиновий сік.
Після сніданку вони йдуть купатися в морі, потім працювати, а потім вже можна і поспати, тому що сієста. Іспанці дуже люблять сангрію - вони можуть пити її в будь-який час доби. Молоде покоління вважає за краще калімочо - колу з портвейном, лимоном і цукром.
"Щоб зрозуміти та відчути справжню Іспанію, потрібно їхати до Валенсії, Аліканте, Гранади або Севільї. У Барселоні та Мадриді вже немає тієї самої Іспанії, тому що туди з'їхалися всі, хто міг. Та й взагалі про багато країн не можна судити по столицях", - розповідає Аліса.
Дівчина приїхала в Україну у 2009 році, коли їй було 14 років.
"Я тоді сильно посварилася з мамою. Папа тоді вже жив в Києві. Я хотіла приїхати до нього на кілька місяців, а потім знову повернутися в Іспанію. Але так вийшло, що я залишилася, і вже 10 років живу тут, - згадує Аліса, - Спочатку я прилетіла в Москву, там мене зустрів батько. Ми сіли на поїзд до Києва, і як же я офігіла, коли побачила купе з ліжками! Я відразу їх сфоткали та відправила іспанським друзям".
Спочатку було складно спілкуватися з людьми, Аліса говорила з жорстким акцентом: "Привіт, мене завют Аліса, я прийшов з Іспанія". Півроку вчила російську мову з репетитором, щоб нормально довчитися в київській школі. Іспанський акцент вдалося прибрати лише через два роки.
Після школи пішла навчатися в технікум на швачку, але так і не закінчила. З того часу пройшла перукарські курси та вже давно працює перукарем.
"Моя батьківщина - Іспанія, і я відчуваю себе іспанкою, нехай і не була там десять років. Я думаю про те, щоб повернутися, але тут мене тримає моя музична група і перспектива відкриття свого салону краси, - розповідає Аліса, - Я дуже довго адаптувалася до життя в Україні, тому що тут зовсім інші люди. У нас в Іспанії всі прагнули розв'язувати проблеми один одного, допомагати щосили. Тут же люди віддистанційовані один від одного і сильно бояться. Саме через це я проходила психотерапію, мені складно було прийняти такий менталітет. Я хотіла стати тут своєю і постраждала через це".
У Туреччині чоловіка відмовили від 232 спроби самогубства, запропонувавши йому шаурму. Про це 29 січня повідомило медіа Haber Mynet, передають Патріоти України. Уродженець Греції Хасан І, який вже 231 раз намагався покінчити життя самогубством, під різ...
35-річний український кінорежисер, поет, перекладач, музикант Олександр Фразе-Фразенко, який активно працював в Україні, під час війни виїхав до Сполучених Штатів. Там він заявив, що був змушений це зробити через "тиск основного політичного дискурсу та...
