Заступниця голови Громадської палати Раменського району (Росія) Євгенія Ісаєнкова, у вбивстві якої підозрюють екс-главу району Андрія Кулакова, була задушена. Про це повідомляє ТАСС, уточнюючи, що вина Кулакова підтверджується перевіркою на поліграфі, передають Патріоти України.
"Крім того, на тілі загиблої знайдено біологічні та потожирові сліди Кулакова", – зазначила представниця регіонального главку Слідчого комітету Євгенія Кирюшина.
За попередніми даними, жінка була задушена руками і предметом із тканини, ймовірно, колготками або хусткою. Інцидент стався в ніч на 2 травня в салоні автомобіля Mercedes ML. 39-річна Ісаєнкова була коханкою екс-глави району.
Пізно ввечері вона сказала 10-річній дочці, що їй потрібно допомогти "хорошій людині" й поїхала на Арктичну вулицю в Раменському, передає КП. Додому жінка так і не повернулася.
"Вона поїхала на секс-побачення до свого колеги. Ці зустрічі у них проходили регулярно, вони зустрічалися та кохалися в машині. Але останнім часом такі побачення їй набридли, нещодавно вона розлучилася з чоловіком, у надії, що глава району теж кине дружину. Але той не планував руйнувати свій шлюб. Мабуть, ця ситуація і стала причиною сварки в той день", – розповіло виданню джерело в правоохоронних органах.
Випадкові перехожі виявили тіло Євгенії за кермом. Справу за 105 статтею КК РФ порушили тільки після огляду судмедекспертами та розтину – у жінки була зламана під'язикова кістка, що вказує на механічну асфіксію.
Водночас заарештований Кулаков свою провину не визнає, хоча й підтверджує свої відносини з Ісаєнковою. На допиті він сказав, що бачив жертву останній раз 29 квітня. Рішення про арешт чиновника до 7 липня (на 1 місяць і 7 діб) прийняв Бабушкінський суд Москви.
Відомо, що одружений Кулаков був двічі, у нього є двоє дітей: 18-річна дочка Анастасія і 12-річний син Володимир.
Упродовж століть розповіді про багате місто, яке поглинула аравійська пустеля, зачаровували мандрівників та істориків. У 1990-х роках супутникові технології допомогли археологам виявити стародавнє поселення в Омані, що відродило легенду про Убар, відом...
Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не мають загального права примусово забирати мобільні телефони й особисті речі цивільних громадян. Сам факт перебування людини в ТЦК або посилання на режимний статус установи не є...
