Хіти тижня. Масове вбивство на Житомирщині та смерть нардепа Давиденка: Експерт-кримінолог звернула увагу на одну схожу деталь

"Скажу відверто, дуже насторожувало, що минув рік нової влади, а гучних вбивств з вражаючими обставинами немає. Якби так тривало ще рік, можно було б припустити, що щось змінилось у глибинній державі. Але ні, все стабільно", - пише у своєму блозі Анна Маляр, передають Патріоти України, і продовжує:

Пам'ятаю, за часів Порошенка що півроку, а іноді і частіше, ставалось резонансне вбивство – мені довелось завести зошит і все фіксувати та відстежувати, бо це дуже цікавий зріз кризової реальності. Крім того, публічна позиція та поведінка правоохоронних органів щодо гучних злочинів є прекрасним барометром підкилимної політики.

Так ось, я не змогла нікому з журналістів прокоментувати вбивство 7-х людей на Житомирщині, бо просто не було коли розбиратись в ситуації через зайнятість по роботі. Нарешті зібрала всю відкриту інформацію, дійсно, непростий злочин, аж раптом новина про знайдене тіло народного депутата Валерія Давиденка (безпартійний, обраний по мажоритарному округу на Чернігівщині, в парламенті входив до групи "Довіра").

Є в цих двох подіях одна схожа деталь – наявність неординарної історії до самої події. І саме ці історії відводять від типового сценарію подій та породжують дуже цікаві версії.

Ну от припустіть, що на Житомирщині просто дядьки пішли собі рибалити, напились як чопи, посварились через політичні погляди і на ґрунті неприязні хтось з них почав стріляти по інших. І була б це "битовуха", ми б лише обговорювали технічний момент – бо вбити сімох осіб з мисливської рушниці марки "ІЖ" непросто. Але окрім вбивства сімох осіб на рибалці є історія про:

1. Вимагання грошей місцевою поліцією в орендаря ставка,

2. За кілька годин до масового вбивства ДБР затримало на гарячому місцевого начальника відділення поліції, заяву на якого написав орендар ставка

3. Серед вбитих є військовослужбовці Нацгвардії, учасники війни (які три дні тому повернулись з ООС) та волонтери...

І ось ці обставини змушують сумніватись у типовому побутовому вбивстві на ґрунті пиятики. Вже разом з "битовухою" в один рядок стають варіанти – необхідна оборона, умисне знищення військових, бізнес-конфлікт тощо. Тобто, обставини довкола злочину, та особи підозрюваного і загиблих наводять на думку, що не все так просто.

В історії з загиблим депутатом так само. Можна було б говорити про типове самогубство, якби це просто був звичайний чоловік 47-ми років, який, наприклад, втратив сім'ю та роботу, застряг у кредитах (так, в Україні чоловіки в 4 рази частіше зводять рахунки з життям ніж жінки, і група ризику це як раз 40+).

Але саме життя Давиденка змушує глибоко сумніватись як мінімум у добровільності самогубства, якщо це самогубство (без експертизи можуть бути лише припущення, завжди це підкреслюю). Нагадаю, що доведення до самогубства – це злочин.

Свого часу він був заступником міністра аграрної політики в уряді Азарова та партнером Колобова (міністра фінансів в уряді Азарова). Потім завдяки депутатству в лавах БПП уник люстрації та кримінальної відповідальності по одній дуже цікавій справі про розкрадання дуже великих коштів. І от в 2019 він знов став депутатом і мав бізнес-партнерів вже серед представників нинішньої влади. Тобто він вмів завжди бути поряд з тими, хто при владі та робити з ними бізнес. Його декларація свідчить про неабиякі статки. Навіть цієї інформації достатньо, аби засумніватись, що його вбила сімейна криза чи неможливість сплатити кредит. Місце смерті (офіс, туалет) теж відводить від думки про кризу середнього віку.

Хоча, звісно, бувають випадки суїцидів через непереборні особисті обставини (захворювання), психічні розлади, тривалу депресію, але це речі, які близькі люди повинні помічати за кілька місяців до події. Тому, чекаємо на бодай якісь результати слідства".