Хіти тижня. Не життя, а виживання: Фото з російської глибинки жахнули мережу

Люди похилого віку в російських селах живуть в напівзруйнованих будинках, половину пенсії витрачають на дрова і люблять Путіна. Відомий блогер Ілля Варламов показав побут людей, про яких забула держава, а замість сім'ї залишилися тільки коти і собаки. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його розповіддю.

"Сьогодні ми знову в Тверській області, але на цей раз подивимося на простих людей похилого віку. Їх тут багато, тому що молоді валять при першій нагоді з цього жаху. Тверська область - чемпіон по вимираючим селам. Коли звертаєш з дороги в ліси, не перестаєш дивуватися нескінченним сірим домівкам, які вростають в землю. Складно повірити, але в багатьох з них доживають свій вік люди", - починає розповідь Варламов.

Юрію Георгійовичу Кабакову 74 роки, він живе в хаті, що розвалюється, з собаками Малюком і Мусею і трьома кішками. Із села в місто він вибирається один-два рази на рік.

Він народився і навчався в Хімках, в 60-ті працював фрезерувальником на заводі Енергомаш. Потім поїхав в Улан-Уде і там влаштувався фрезерувальником на авіазавод, який виробляє вертольоти Мі і Ка. Звідти повернувся в європейську частину Росії, спочатку в Рязанську, потім в Тверську область.

У 1981 році вони з дружиною вирішили переїхати в село. У 2011-му дружина померла, і Юрій Георгійович залишився один. Родичів у нього більше немає, друзів теж, крім сусіда. Той взимку допомагав йому з дровами, тягав воду, коли у Юрія Георгійовича нога була зламана.

Юрій Георгійович дивиться телевізор, його улюблений канал - РЕН ТВ, особливо передача Військові таємниці. На виборах голосував за Путіна і Єдину Росію. Путін Юрію Георгійовичу дуже подобається: Видно, що від народження політик.

А в цій двоповерхівці залишилося всього дві сім'ї, все інше занедбане. Тут живе дуже весела і життєрадісна бабуся Роза Микитівна, їй під 80. У холодильнику у неї молоко, огірки, якісь трави і три банки консервів.

Колись давно в будинку був газ, потім газ відключили, і довелося ставити піч. Води в будинку немає. На вулиці стоїть колонка, за водою господиня спускається до неї, а миється в загальній лазні.

Житлова кімната зовсім маленька, але дуже акуратна. В іншій кімнаті і на кухні на стелі цвіль через те, що протікає дах. Через постійну вогкість топити доводиться навіть влітку. До речі, Розі Микитівні приходять квитанції за капремонт. Тут у неї з державою нічия: будинок ремонтувати ніхто не збирається, а Роза Микитівна не оплачує квитанції. Борг весь час накопичується.

Пенсія у Рози Микитівни недавно виросла до 9 тисяч рублів на місяць, витрачає вона її в основному на продукти, дрова і ліки. Одна віз дров коштує 6-7 тисяч рублів (вистачає на кілька місяців), ліки обходяться тисячі в 2 в місяць, за електрику треба віддати ще 500 рублів. На м'ясо грошей не вистачає, може собі дозволити хіба що курячі крильця і стегна. Коли ми запитуємо, як їй вдається з пенсії в 9 тисяч купувати ще дрова, Роза Микитівна каже: Відкладається потихеньку....

Якби не допомога волонтерів, Роза Микитівна і Юрій Георгійович довго не протягнули б. Це тільки пара прикладів, а таких людей в Росії мільйони. Люди похилого віку, інваліди, багатодітні сім'ї... Часто вони живуть у вимираючих селах, далеко від цивілізації і будь-якої допомоги. Часто їх єдина радість - домашні тварини, а ще телевізор і автолавка. Навіть фельдшери до них не доїжджають, і щоб показатися лікарю або отримати укол, їм треба якось дістатися до міста, - закінчує розповідь про російських старих Варламов.