Відома українська волонтер, засновник медичного батальйону "Госпітальєри" Яна Зінкевич розповіла, як їй ледь вдалося врятуватися від розправи російських окупантів на Донбасі у 2014 році. Моторошними спогадами Зінкевич поділилася в інтерв'ю Новинарні, передають Патріоти України.

За її словами, це сталося під час боїв в Амвросіївці. Тоді українські медики ставали частими жертвами терористів, і одного разу вона сама ледве не потрапила в руки до бойовиків.

"Ми вивозили поранених з міст недавно звільнених, там в лікарні вже не було ніяких ні ліків, нічого. Лікарі різні були, деякі – сепари, нашим пораненим спеціально робили гірше, люди гинули через це. Тому я ставила охорону. Відповідно, я залишила частину свого екіпажу як охорону, а ще з однією людиною ми поїхали в сусіднє містечко, щоб там купити ліків і привезти. Треба поспішати, там операція потрібна, інфузія. Ми летимо на швидкості в те містечко, і дорогою, де не повинно бути блокпоста, спливають плити, по нам починають стріляти", – згадує волонтер.

Зінкевич розповіла, що їм довелося зупинитися, незважаючи на страх (адже вона і її напарник були членами "Правого сектора", до того ж сумнівів в тому, як терористи ставляться до дівчат, ні у кого не виникало).

"У нас при собі завжди були гранати. Ми тоді ще їздили зі зброєю. Це вже потім демілітаризувалися, а перший рік медиків часто вбивали, тому ми завжди були зі зброєю. І ось по нас почали стріляти, оточувати автомобіль з усіх боків. Ми дочекалися, підпустили їх до себе, вони нас дістали з машини. Лежимо вже на землі. Тримаю на серці гранату, готуюся, щоб їх якомога більше підійшло. І раптом один з них говорить російською: "Ой, та ні, я її знаю! Вона типу це...", – розповідає засновниця "Госпітальєрів".

"Вони віддали зброю, мене підняли і обтрусили, відпустили. Далі ми поїхали, взяли, що треба. В лікарню довелося повертатися полем, але нормально, поїхали", – підсумувала волонтер.