Віталій обороняв ДАП з 13 по 19 січня 2015 року. За його словами, за ці дні він кілька разів мирився з тим, що загине. Бої відбувалися на ультракоротких дистанціях. Пясецький розповів про один із найстрашніших моментів, який стався вдень 16 січня - тоді почалася газова атака.

"Ми стояли на посту, коли бойовики пішли на штурм. 15 числа вони зайняли верхні поверхи, причому спрямованим підривом пробили дірки в стелі (...) І раптом ми побачили дим. Вирішили, що нас закидають димовими шашками. А потім почалося. Обличчя заливали сльози і соплі, у когось відкрилася блювота, кашель такий - здається, що зараз розірвуться легені. Люди просто корчилися на підлозі. І ось тут почалася паніка - ніхто не знав і не розумів, що робити. Я стягнув шапку, наплював на неї і приставив до очей. Хоч якийсь захист... ", - розповів колишній військовий.

Пясецький згадав про ще один інцидент, який стався під час оборони Донецького аеропорту 14 січня. За його словами, тоді сепаратисти перебували на другому поверсі і в підвалі. А українські бійці - між ними. "14 числа я чув, як хтось з кавказьким акцентом кричав: "Ей, хохол, виходь. Зараз ми з тобою покуримо, а потім я тебе різати буду". Пізніше, коли нас трошки затиснули в кутку терміналу, а з підвалу (перед нашим постом був спуск в підвал) постійно кидали гранати (вони не могли вийти і стріляти прямо по нас, бо отримали б відповідь, тому кошмарили саме так), кричали вже з конкретно російським говором: "Шо, с ... ки, думаєте живими звідси вийдете? Ви ще все тут відбудовувати будете", - розповів "кіборг".