"Хлопчик стискав прапор, яким накрили батька, і нарешті заплакав, бо досі тримався": Ветеран без двох ніг загинув у боях за Бучу

Шестирічний Дмитро Ковальський на 80-й день після смерті батька прийшов на місце, де тато загинув. Це місто Буча, і саме тут відбувалися бої з рашистами, які рвались до Києва цією дорогою. Батько Дмитра одним з перших став на захист рідного міста. Трагічну історію родини розповіла журналістка Світлана Березівська, передають Патріоти України.

«Батько Дмитра — Володимир Ковальський — ветеран АТО. Прошов Майдан, 2016 року він у складі розвідки на сході підірвався на міні та втратив обидві ноги. Тоді дивом врятувався. Його 2 кілометри бойові побратими несли до шпиталю. Тоді його дружина уже чекала їхнього малюка Дмитра. Вагітною дружина переселилась у військовий шпиталь, щоб допомогти Володимиру одужувати. Всім світом на протези бійцю АТО тоді збирали українці. Уже 2016 року Володимир на протезах взяв участь в Іграх Героїв. Його в Бучі за протези, які він не ховав, називали бучанським термінатором, а він розпочав свою справу і виховував сина.

Дмитро у свої 6 років мріяв попрощатися з батьком Героєм, який на двох протезах захищав свою країну від окупантів.

«На могилі синові Героя вручили державний прапор і лунали постріли пам'яті від почесної варти. А гімн співала оперна співачка. Легенда української музики Олег Скрипка завершив прощання піснею — „Батько наш Бандера“. Хлопчик стискав прапор, яким накривали батька на прощання. і нарешті міг поплакати, бо досі він тримався. Йому довго мама не наважувались розповісти, що тато загинув, героїчно захищаючи Україну».