"Хочу автомат, щоб розстрілювати орків": Що діти на Харківщині просили у Святого Миколая (фото)

Сім років харківська волонтерська команда "Олені Святого Миколая" возила подарунки дітям у прифронтові містечка та села Донбасу. У 2022-му році вони їдуть уже в різні області України, аби привітати дітей-переселенців з Харкова, Маріуполя, Бахмута та інших міст, повідомляють Патріоти України.

Цієї зими в "Оленів Святого Миколая" побільшало роботи. З 2015-го року вони возять подарунки дітям війни. Резиденція його "оленів" раніше була в Харкові, але в лютому волонтери переїхали до Світловодська. Їхні підопічні діти з Авдіївки, Попасної та інших населених пунктів "сірої зони" зараз розкидані усією країною. До них додалися маленькі переселенці з Харкова, Маріуполя і Херсона, а також діти, що лишилися у звільнених Ізюмі, Боровій та Балаклії.

Цукерок, миру і зброю для ЗСУ

Листи до Миколая цього року побили всі рекорди. Волонтери отримали більше 2200 дитячих послань, у попередні роки їх було удвічі менше. Правила роботи "оленів" залишились незмінними: спочатку дитина сама або разом з батьками пише паперового листа і просить про подарунок, потім волонтери вносять всі побажання в базу і шукають "чарівників" — компанії чи просто добровольців, які хочуть купити дитині іграшку. "Чарівники" надсилають подарунки волонтерам, а ті везуть їх до дітей.

Цього року дитячі листи дещо змінилися, бо безліч з них пережили окупацію чи навіть втратили своїх близьких, інші живуть далеко від дому і сумують за рідними, тому майже в кожному листі є прохання подарувати мир. Безліч хлопців та дівчаток цього року просять іграшкові автомати, щоб "розстрілювати орків".

"Брат і сестра, 11 і 9 років, написали лист з побажаннями: перше — більше зброї для наших воїнів, друге — багато цукерок, щоб я міг роздати усім дітям, третє — миру для України, четверте — автомат . Дуже серйозні люди, які розставили пріоритети", — розповідає волонтерка Євгенія Левінштейн, яка отримує дитячі листи.

Раніше у "оленів" була заборона на побажання ноутбуків, планшетів, телефонів та інших коштовних подарунків, які "чарівники" не зможуть купити. Але цього року вони зробили виключення для тих дітей, які залишились жити недалеко від лінії фронту або нещодавно побували в окупації. Дуже часто планшет і телефон для них — не іграшка або модний аксесуар, а єдина можливість відвідувати школу онлайн.

"Якщо дівчина з Ізюму пише: "Орки прийшли і ще в травні віджали мій телефон", то ми, звісно, їй привеземо. Я вірю, що батьки, які лишались в Ізюмі всю окупацію, не мають грошей купити такі речі", — каже Євгенія.

Лишається заборона на об'ємні подарунки та велосипеди. Великий автомобіль "оленів", який їм раніше позичали колеги-волонтери, не пережив чергову поїздку у зону бойових дій. Але й самі діти досить скромні у своїх бажаннях. Як і раніше, мріють про конструктори, ляльок, іграшкових звірів. Є кілька листів, у яких підлітки просять подарувати їм взуття. Часто замовляють у Миколая ліхтарики та павербанки. Майже в кожному листі є прохання про цукерки. Як кажуть "олені" це не тому, що батьки їм не можуть купити солодощі, просто діти і на війні — діти, вони завжди хочуть цукерок.