Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Зараз дівчина - перукар і вокалістка рокабіллі-групи Screamin Meemies, передають Патріоти України з посиланням на Gazeta.ua.
Спочатку сім'я Аліси жила в Аліканте, портовому місті з вузькими вуличками та двоповерховими білими будинками. У них був триповерховий будинок з гаражем і басейном на обриві біля моря.
"Пам'ятаю, що у нас навіть була своя прислуга. Коли мені було п'ять років, цей великий будинок довелося продати та переїхати в бунгало в закритому житловому комплексі. Там все було скромніше, - згадує Аліса, - В побуті ми з батьками спілкувалися на якомусь іспансько-російському суржику, але моя рідна мова - іспанська. Я вчилася в іспанських школах, читала іспанську літературу. Моя мама вже понад 20 років живе в Іспанії, але до сих пір не говорить по-іспанськи. Папи, на жаль, вже немає в живих".
Коли згадує дитинство, автоматично перемикається на іспанську мову. Одне з найяскравіших спогадів - циганські квартали Аліканте. Там прямо у дворах мешканці будинків самі для себе влаштовують великі концерти.
У східному регіоні Валенсії в березні проходить свято Лас Фальяс. Іспанці зустрічають весну, тому міста східного узбережжя на кілька днів заповнюються феєрверки, гулянками та танцями до ранку. Дівчина назавжди запам'ятала ці святкові салюти й петарди.
"У дитинстві у мене була подружка Дезіре. Коли мене заносило в її район, я завжди знала, що можу зайти в її будинок, щоб поїсти, попити та відпочити. І так з усіма друзями й знайомими. Іспанці завжди раді спонтанним гостям, - розповідає Аліса, - У дворі нашого будинку був басейн. Здається, ми з друзями цілодобово в ньому купалися. Хлопці постійно влаштовували війнушки - кидалися один в одного пакетами з водою. Думаю, прибиральниці нас проклинали. Ще в нашому домі був телескоп, ми з друзями збиралися вечорами та розглядав зірки. І, звичайно ж, ми кожен день ходили на море".
Іспанські школи сильно відрізняються від українських. В Іспанії дітям ставлять високі оцінки за те, що вони формулюють і висловлюють власну думку. "В Україні я вже закінчувала школу, кілька разів пробувала говорити свою думку, і мене відразу тиснули, - зазначає Аліса, - Там всі прагнуть бути open-minded і заохочувати самовираження. Я дуже добре запам'ятала, що в шостому класі у нас були уроки по сексології. А в Україні куди не глянь - суцільно табуйовані теми".
Більшість іспанців встає о 8 ранку. Спочатку вони роблять іспанський сніданок: великий тост або багет, тертий помідор і пармезан, оливкова олія, перець і хамон. До сніданку обов'язково кава або апельсиновий сік.
Після сніданку вони йдуть купатися в морі, потім працювати, а потім вже можна і поспати, тому що сієста. Іспанці дуже люблять сангрію - вони можуть пити її в будь-який час доби. Молоде покоління вважає за краще калімочо - колу з портвейном, лимоном і цукром.
"Щоб зрозуміти та відчути справжню Іспанію, потрібно їхати до Валенсії, Аліканте, Гранади або Севільї. У Барселоні та Мадриді вже немає тієї самої Іспанії, тому що туди з'їхалися всі, хто міг. Та й взагалі про багато країн не можна судити по столицях", - розповідає Аліса.
Дівчина приїхала в Україну у 2009 році, коли їй було 14 років.
"Я тоді сильно посварилася з мамою. Папа тоді вже жив в Києві. Я хотіла приїхати до нього на кілька місяців, а потім знову повернутися в Іспанію. Але так вийшло, що я залишилася, і вже 10 років живу тут, - згадує Аліса, - Спочатку я прилетіла в Москву, там мене зустрів батько. Ми сіли на поїзд до Києва, і як же я офігіла, коли побачила купе з ліжками! Я відразу їх сфоткали та відправила іспанським друзям".
Спочатку було складно спілкуватися з людьми, Аліса говорила з жорстким акцентом: "Привіт, мене завют Аліса, я прийшов з Іспанія". Півроку вчила російську мову з репетитором, щоб нормально довчитися в київській школі. Іспанський акцент вдалося прибрати лише через два роки.
Після школи пішла навчатися в технікум на швачку, але так і не закінчила. З того часу пройшла перукарські курси та вже давно працює перукарем.
"Моя батьківщина - Іспанія, і я відчуваю себе іспанкою, нехай і не була там десять років. Я думаю про те, щоб повернутися, але тут мене тримає моя музична група і перспектива відкриття свого салону краси, - розповідає Аліса, - Я дуже довго адаптувалася до життя в Україні, тому що тут зовсім інші люди. У нас в Іспанії всі прагнули розв'язувати проблеми один одного, допомагати щосили. Тут же люди віддистанційовані один від одного і сильно бояться. Саме через це я проходила психотерапію, мені складно було прийняти такий менталітет. Я хотіла стати тут своєю і постраждала через це".
На війні проти російських бойовиків загинув грузинський доброволець - 24-річний Леван Лохішвілі. Про це повідомляє Ехо Кавказа, передають Патріоти України. Зазначається, що захисник загинув 19 листопада у Херсонській області внаслідок вибуху саморобног...
В Україні протягом дії воєнного стану пенсіонери-чорнобильці щомісячно будуть отримувати доплату до пенсії у розмірі 2361 грн. Про це йдеться у проєкті закону № 12000, передають Патріоти України. Зазначається, що відповідно до нового законопроєкту про ...
