"Хотіла зробити ремонт у будинку, здобути вищу освіту, вийти заміж. У неї все життя було попереду": Знайомі розповіли про фельдшера ЗСУ, яка загинула на Донбасі (фото)

Військовий медик Клавдія Ситник, убита на Донбасі 1 лютого, стійко переносила всі тяготи і позбавлення армійської служби. При цьому жінка допомагала сім'ї і доглядала за молодшою сестрою, яка народилася з важкою формою ДЦП. Зворушливу історію загиблої захисниці розповіли заступник командира першого дивізіону 54-ї бригади Валерій Руденко та її 39-річний двоюрідний брат, кадровий військовий, підполковник Віталій Король, передають Патріоти України.

Вони розповіли, що на фронті Ситник також виконувала обов'язки кухаря і психолога. "Я брав Клавдію на службу, на питання, чому вирішила піти на службу в бойовий підрозділ, вона відповіла: "А хто ж, як не я?". Не жінка була, а вогонь. Будь-яку справа, яку їй доручали, горіла в її руках. Ні від якої роботи не ухилялась. Навіть деяких хлопців-сержантів за пояс могла заткнути, коли у них не виходило як слід організувати справу", – розповів Руденко.

Брат Ситник впевнений, якщо б їй показали, як керувати танком, вона завела б його і поїхала. Він зазначив, що у загиблої з дитинства був бійцівський характер. Хлопчики боялися її чіпати, а дівчата шукали у неї захисту від забіяк.

Жінка допомагала батькам по господарству, доглядала за сестрою і майже всю зарплату відправляла сім'ї. Мати і батько Ситник обидва зоотехніки за освітою, але офіційно не працюють – з молодшою дитиною постійно повинен хтось перебувати. Вони важко працюють з ранку до пізнього вечора по домашньому господарству, яке допомагає вижити.

"Її батько, мій рідний дядько Володимир Миколайович, в свої 57 вже дуже хвора людина. Він навіть на кладовищі не зміг бути під час похорону Клави. Моя сестра після демобілізації насамперед планувала покласти його в лікарню - підлікувати серце, стабілізувати тиск. А потім зробити ремонт в будинку, здобути вищу освіту, можливо, вийти заміж. У неї все життя було попереду", – розповів брат загиблої.

За його словами, батько загиблої, немов передчуваючи біду, останнім часом просив її швидше повертатися додому. Однак Король упевнений, що після повернення з фронту сестра не змогла б довго всидіти вдома, взяла б медичну сумку і відправилася рятувати життя.

"З Клавою ми познайомилися під час загальновійськових навчань на Яворівському полігоні, де чотири місяці тому підвищували свою кваліфікацію. Наші ліжка в казармі стояли поруч. З Клавой не було нудно. Завжди усміхнена, вислухає, підтримає. Якщо щось їй не подобалося, говорила про це прямо. Справедливою була. Відкритою. Щирою. Ми часто ділилися з нею своїм, жіночим, особливо нас зблизили діти", – розповіла військовослужбовець Анна з позивним "Лиса".