Хотіли якнайшвидше повернутися додому: Родичі розповіли подробиці загибелі саперів на Херсонщині

Obozrevatel пише, що в суботу, 6 травня, сапери проводили розмінування Чорнобаївського аеропорту і потрапили під обстріл російських окупаційних сил. Спочатку ворожі війська скинули на людей вибухівку з безпілотника. Після детонації мін і вибуху, росіяни вдарили по ділянці артилерією. Родичі загиблих розповіли подробиці біографії героїчно загиблих українських саперів. Журналісти пишуть, що напередодні сапери погано спали і хотіли скоріше повернутися додому.

Олександр Ходаковський був з Херсона і жив своєю роботою

У загиблого 38-річного водолаза-сапера Олександра Ходаковського залишилися дружина і дві дочки-близнюки, 11-річні Олександра і Анна. Його дружина Еліна згадує, що 6 травня вона, як зазвичай, зателефонувала Олександру. На годиннику показувало 7:30. Чоловік вже був на роботі.

"Я ще кажу йому: "Саша, чого ти так рано на роботі?" А він відповідає: "Ми тут вже всі зібралися. Чомусь сьогодні всім не спиться". О 13 годині я його набрала знову, але він не взяв слухавку. А о 15 годині мене немов підкинуло, я зрозуміла, що пройшло дві години, а він так і не перетелефонував, і навіть смайлик не надіслав. Він зазвичай намагався, щоб ми не хвилювалися, і якось давав про себе знати. За деякий час перетелефонувала Софія, дружина їхнього командира Ігоря Соловйова, і стала говорити, що трапилася біда", - розповіла Еліна.

Увечері їй подзвонив начальник чоловіка і розповів про трагедію. Російські війська обстріляли українських саперів з безпілотника. Після цього окупанти вдарили артилерією по ділянці. Тіла загиблих довго не могли забрати з місця через ворожий артилерійський обстріл.

Олександр і Еліна познайомилися 13 років тому. Дівчина працювала офіціанткою в одному з кафе Херсона. Одного разу Олександр прийшов до закладу і за деякий час став заходити туди частіше.

"Вже за два тижні він зробив мені пропозицію. Звичайно, я відразу виходити заміж за нього не погодилася. Одружилися ми вже в 2017 році, тоді у нас вже були дві дочки-двійнята", - поділилася Еліна.

Олександр любив свою роботу і жив нею. Після вторгнення російських окупаційних військ і захоплення Херсона він вивіз свою сім'ю до безпечного місця, а сам вирішив продовжити роботу в іншому регіоні.

"У них були різні ситуації, але він ніколи мені не розповідав про них. Про те, що він поранений осколком в голову, я випадково дізналася тільки за два тижні, він нічого мені не повідомив. На всі мої вмовляння виїхати він відповідав, що не може, хто буде допомагати людям, якщо не він", - сказала Еліна.

Жінка працює вихователем-логопедом в дитячому садку і паралельно навчається на другому курсі педагогічного факультету в Херсонському держуніверситеті.

Ігор Соловйов служив у Криму до окупації півострова

Дружина загиблого 32-річного співробітника ДСНС Ігоря Соловйова написала пост під фотографією загиблих саперів в Instagram.

"Знаєте, хто вони? Вони ті, хто кожен день, ризикуючи собою, знищують ворожі снаряди. Кожен з них любив свою роботу. Вони ставили свою роботу на перше місце. Коли під час окупації вони вимушено залишили своє місто Херсон, вони вважали себе зрадниками. Хоча в той момент їх розшукували ці тварюки і це був єдиний шанс вижити.

Вони були учасниками АТО. Вони не боялися за себе, вони мріяли і робили все для нашого майбутнього. Вони любили те, що робили, і були найкращими у своїй професії. У кожного з них є сім'я, діти, але сьогодні восьмеро дітей стали сиротами, а шість молодих жінок – вдовами. У 28 років я вдова... Не хочу в це вірити", - написала жінка.

У Ігоря залишилася 2-річна донька. Софія розповіла, що дівчинка дуже любить батька, весь час хотіла до тата і нікуди його не відпускала.

"Напередодні, 5 травня, дочка влаштувала навіть невелику істерику, весь час кричала "Тато, тато!". Ми з чоловіком зазвичай спілкувалися телефоном один раз на день, пізно ввечері, коли він повертався з роботи. Ми поки що живемо в іншому місті, а він був у Херсоні. Тут мені навіть довелося набрати його вдень, щоб заспокоїти дочку. Але все одно на душі було тривожно", - сказала Софія.

На другий день Софія вирушила з донькою на заняття і вирішила вдень зателефонувати чоловікові. Чоловік взяв трубку о 12:20. Сказав, що все гаразд, водночас у Херсоні у вихідні через сильні обстріли російських військ було оголошено комендантську годину. Але зв'язок працював. Ігор обіцяв зателефонувати після того, як звільниться. Це була остання розмова Ігоря та Софії.

"А потім зателефонувала кума і повідомила, що був підрив і поки не відомо, хто вижив. У Ігоря в ДСНС працює молодший брат. Я стала телефонувати йому, він вже прибіг на місце події, сказав, що поки що не відомо, хто вижив. За деякий час він повідомив, що тіла неможливо впізнати, але у одного на руці є браслет, такий же, як я дарувала чоловікові, а в його кишені дзвонить мобільний телефон", – сказала Софія.

"Тіла з місця загибелі вдалося забрати о 19 годині. Тільки двоє людей з групи вижили, включаючи фельдшера, – вони опинилися по інший бік машини. Російський дрон прилетів цілеспрямовано вбити піротехніків. Він скинув боєприпас в гущу людей", – вважає Софія. Ігор Соловйов керував групою саперів, він дуже пишався тим, що зберігав своїх людей цілими і неушкодженими.

Сапером Ігор працював 14, 5 років. До 2014 року Соловйов служив у Керчі в Криму. Після окупації він залишив півострів. У 2022 році довелося тікати з Херсона, коли окупанти РФ захопили місто і шукали учасників АТО на Донбасі (сам Ігор теж був учасником війни на Донбасі).

Софія розповіла, що до них додому 4 рази приходили росіяни і шукали Ігоря. Певний час група саперів не працювала, бо вирішувалося питання, куди їх направити. Сапери дуже переживали і відчували себе мало не зрадниками.

Андрій Орлов розміновував Новобогданівку та Запорізьку область

Серед загиблих саперів і 40-річний Андрій Орлов. Друзі розповіли, що Андрій був дуже хорошим товаришем. У нього залишилися дружина Орися і 9-річний син Данило.

Орлов багато років був сапером ДСНС. Його кума Оксана каже, що він часто розповідав, як вони проводили розмінування території після вибухів військових складів у Новобогданівці та Лозовій у 2005-2006 роках.

Андрій у 2015-му році був учасником АТО на Донбасі. На початку 2022 року повернувся до Державної служби з надзвичайних ситуацій.

"Коли почалося вторгнення і росіяни зайшли до Херсона, вони встигли звідти евакуюватися. Загарбники розшукували всіх учасників АТО - на жаль, у Херсоні вистачало тих, хто здавав їм наших хлопців", - розповіла Оксана.

Андрій та його товариші проводили розмінування Херсонської та Запорізької областей. Російські окупаційні війська особливо багато мін залишили у Високопіллі, де були запеклі бої. Там досі відбуваються випадки вибухів мін.

Андрій у вільний час любив ходити на риболовлю з друзями. "Його багато хто знав у місті та області. Він був дуже добрий, чуйний, нікому не відмовляв у допомозі. Абсолютно безкорисливий. Того дня він розмовляв з дружиною по телефону, з моїм чоловіком, зі знайомою. Казав, що постараються роботу закінчити раніше. Це було приблизно о 13 годині, а о 16 їх вже не стало", - сказала кума загиблого Оксана.

Точна дата похорону загиблих українських рятувальників поки що невідома. Повинні провести експертизу ДНК і після цього тіла передадуть рідним.