Хвороба Альцгеймера може починатися не лише в мозку: Вчені виявили новий механізм його руйнування

Науковці з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі зосередилися на роботі Т-клітин, зокрема CD8+ Т-клітин. У нормі ці клітини допомагають імунній системі розпізнавати та знищувати заражені, аномальні або потенційно небезпечні клітини.

Попередні експерименти цієї ж команди показали, що CD8+ Т-клітини накопичуються в мозку мишей, у яких розвивається патологія білка тау. Коли дослідники блокували або видаляли ці клітини, пошкодження нервової тканини ставало менш вираженим.

Це дозволило припустити, що імунна відповідь може бути не просто наслідком розвитку захворювання. Вона потенційно здатна сама підтримувати або посилювати процес руйнування мозку.

Вчені знайшли можливе джерело небезпечної реакції

У новій роботі дослідники намагалися з’ясувати, що саме активує Т-клітини.

Особливу увагу вони приділили дендритним клітинам cDC1. Ці клітини є своєрідними «розвідниками» імунної системи: вони розпізнають молекулярні ознаки потенційної небезпеки та передають інформацію Т-клітинам, запускаючи відповідну імунну реакцію.

В експериментах із мишами, які мали патологію тау, блокування cDC1 або порушення їхньої здатності активувати Т-клітини призводило до зменшення запалення та дегенерації мозкової тканини.

Водночас кількість тау в мозку істотно не змінювалася.

Цей результат може бути важливим, оскільки вказує на те, що після появи патологічного тау подальше пошкодження нервової тканини може значною мірою підтримуватися вже імунною системою.

До чого тут лімфовузли на шиї

Дослідники звернули увагу на ще одну особливість: cDC1 практично не виявляли безпосередньо в мозку навіть у тварин із вираженою дегенерацією.

Тому вчені припустили, що активація CD8+ Т-клітин може відбуватися за межами мозку.

Одним із можливих місць цього процесу стали глибокі шийні лімфатичні вузли. Через них відводяться речовини від мозку, тому вони можуть бути пов’язані з роботою лімфатичної системи, яка бере участь у виведенні продуктів обміну з центральної нервової системи.

За запропонованою дослідниками схемою, спочатку накопичення патологічного тау пошкоджує нервові клітини. Через це вивільняються антигени — молекули, які імунна система здатна розпізнати як ознаку небезпеки.

Ці молекули можуть потрапляти до шийних лімфовузлів. Там дендритні клітини cDC1 передають інформацію CD8+ Т-клітинам і активують їх.

Після цього активовані Т-клітини можуть повертатися до мозку, де спричиняти запалення та додаткове пошкодження нервової тканини.

Таким чином, процес може виглядати як своєрідне замкнене коло: патологічні зміни в мозку запускають імунну відповідь за його межами, а активовані імунні клітини після цього можуть посилювати пошкодження мозку.

Чи означає це новий спосіб лікування

Поки що результати не можна безпосередньо переносити на людей. Механізм підтверджено лише в експериментах на мишах, тому необхідні додаткові дослідження за участю людей.

Водночас відкриття може дати науковцям новий напрямок для пошуку терапії хвороби Альцгеймера.

Замість того щоб впливати безпосередньо на мозок, потенційні методи лікування в майбутньому можуть бути спрямовані на певні імунні клітини або процеси в лімфатичній системі.

Такий підхід теоретично може мати ще одну перевагу: препаратам не обов’язково буде потрібно долати гематоенцефалічний бар’єр, який значно ускладнює доставку багатьох ліків безпосередньо до мозку.

Водночас учені наголошують, що до практичного застосування таких підходів ще далеко. Потрібно з’ясувати, чи працює аналогічний механізм у людей і наскільки сильно він впливає на розвиток та прогресування хвороби Альцгеймера.